П'ятниця, 29 березня 2024 року 2:08
   Четвер, 28 березня 2024 року
  № 2024.13
 

Головна

Поточний номер
٠ Перша шпальта
٠ Тиждень
٠ Подробиці
٠ Суспільство
٠ Добра скриня

Фоторепортаж
Канівські блоги
Top-NET
Радіо “Канів”
Книгарня

Фотоконкурс
٠ Новий
٠ Архів

Редакція
Реклама
Передплата
Контакти
Безкоштовні оголошення
Де відпочити в Каневі

  Архів номерів

 

Реєстрація



Як ви оцінюєте якість послуг, що їх надає Канівське комунальне підприємство «Управління водопровідно-каналізаційним господарством» у співвідношенні до встановлених ним тарифів?
Найвища оцінка - високі тарифи відповідають високій якості послуг.
Середня оцінка - якість послуг терпима, тарифи могли б бути нижчими.
Низька оцінка - якість послуг незадовільна, нові тарифи суттєво б'ють по кишенях простих людей.
Результати


Курсы валют на PROext

Фермер Василь Тертичний: «Ми любимо й плекаємо землю, а вона щедро віддячує урожаєм»
Автор: від 30 липня 2020 року

ЖНИВУЄ КАНІВЩИНА >>>>>

Кінець липня - гаряча пора для хліборобів. Золотими пшеничними морями поважно ходять кораблі-комбайни, ретельно збирають кожен колосок, зернину до зернини, аби в кожного з нас на столі була духмяна паляниця із хрумкою й апетитною скоринкою. У спекотні липневі дні, коли сонце піднімається якнайвище у році, землероби збирають урожай зернових. Журналістам "Дніпрової Зірки" вдалося побачити, як жнивує одне з найуспішніших сільгосппідприємств Канівщини - фермерське господарство Василя Тертичного з села Литвинець.

Біля дороги, що веде з Канева до Миронівки, неподалік Литвинця сховалося за лісосмугою розлоге поле. Важке ячмінне зерно, налите силою землі й сонячними променями, виплекане дбайливими хліборобськими руками, вже готове віддати шану людській праці й щедро винагородити землеробів урожаєм. Вишикувались, як солдати на параді перед генералом, колоски перед потужним комбайном. А той застиг на хвилину посеред золотавого моря - комбайнер Андрій Буханистий чекає на прибуття автівки, аби відвантажити з повного бункера тепле зерно. Поруч по свіжій стерні ходить троє лелек, шукають поживу на землі, яка щойно віддала людям золоте колосся.

Неподалік по прибраному полю услід за комбайном їздить трактор, обробляє стерню, аби земля чимскоріше відновила сили до наступної сівби. Сполохані лелеки здіймаються, перелітають і знову сідають на поле неподалік, уважно спо-стерігаючи за працею хліборобів.

- Мої пернаті агрономи, - посміхається Василь Тертичний, киваючи на лелек. - Допомагають зібрати врожай…

Фермер і добрий друг "Дніпрової Зірки" Василь Іванович Тертичний родом із Хмільни. Він розповідає, що рід Тертичних споконвіку працював на землі.

- Я з хліборобської династії. Мій прапрадід був куркулем, батько, Іван Гнатович, працював агрономом у "Сільгосптехніці". Тож вибір професії для мене був очевидним. У своєму фермерському господарстві я обробляю землю 20 років. Постарів за ці роки, але на якості праці це не позначається, навпаки - досвіду та знань із кожним роком лише прибуває.

Ось на полі з'явилася вантажівка. Водій Володимир Черниш зупиняє машину біля Василя Тертичного, доповідає про урожайність ячменю. За хвилину Василь Тертичний подає водію знак рукою, й вантажівка під'їжджає до комбайна. Ось із бункера в кузов уже сиплеться потужним струменем стигле зерно.

- Роботи багато, нічого не вдієш - жнива. Плануємо сьогодні зібрати ячмінь із двох полів площею 8 та 6 гектарів. Урожайність склала близько 75 центнерів з гектару. Це зерно ми продамо одразу - зараз потрібні гроші на паливо, сплату податків і виплату пайових. Решту збіжжя, що буде зібрано цього року, зберігатимемо у зерносховищах майже до наступної весни. Чекатимемо вигіднішої ціни, - розповідає Василь Тертичний.

Кузов вантажівки швидко наповнюється зерном, водій подає сигнал комбайнеру, аби той зупинив подачу, й сідає за кермо. На прохання журналістки відповісти на кілька запитань водій Володимир Черниш ввічливо відмовляється.

- Нема коли давати інтерв'ю, робота ж не чекає, - відмахується він, посміхаючись. - Зараз до зерносховища, вивантажу зерно й прожогом на поле - не гоже, щоб комбайн простоював.

Вантажівка, здіймаючи пил, відправляється з поля до зерносховища. Комбайн знову заходить у золоте ячмінне море.

Задоволено дивиться на роботу комбайна Василь Тертичний.

- Техніка в мене імпортна, надійна, - продовжує він розповідь. - Купую все сам і збираю свій "мотопарк" вже 20 років. Комбайни, трактори, сівалки - усе з Німеччини та Америки. Особливо шаную "Джон Дір". Ціна на техніку висока й не по кишені багатьом фермерам, але впевненість, що комбайн не зламається посеред жнив, того варта.

Робочий день хліборобів ненормований. Василь Тертичний пригадує, як через спеку, що починалася з самого ранку, кропити деякі культури доводилося до світанку, аби не допустити пошкодження культур.

- Якщо посіви обробити вдень під палючим сонцем, кожна крапля перетвориться на маленьку лінзу, й рослина отримає опіки, - пояснює фермер.

- За успішну та якісну роботу я завжди щедро винагороджую робітників, - розповідає Василь Іванович. - У мене працюють надійні, перевірені люди, яким я можу повністю довіряти. Чи не кожен з них має ключі від контори та сховища пального, і я ще жодного разу не пошкодував про це рішення. Люди, знаючи про добрі умови роботи в моєму фермерському господарстві, постійно просяться працювати до мене, дефіциту кадрів ми не відчуваємо, - розповідає Василь Іванович. 

Практикантів фермер принципово не приймає. І не через те, що йому шкода поді-литися досвідом із молодими колегами. Він говорить, що в практикантів, котрі зверталися до нього для проходження практики, було відсутнє бажання працювати та набиратися досвіду. Єдина їхня мета, вважає фермер, - підпис і печатка про завершення практики.

- Якість навчання в наших університетах залишає бути кращою. Кілька благодійних внесків у касу навчального закладу - і в студента в дипломі красуються "п'ятірки", що абсолютно не свідчать про відмінні знання.

Про команду висококласних спеціалістів, яких він зібрав за роки своєї діяльності, Василь Тертичний говорить із неприхованою гордістю.

- Ось, приміром, є в нас династія хліборобів Тузів. Іван Дмитрович має колосальній досвід роботи - він засіває поля та працює з сільськогосподарською технікою вже більше 40 років. До речі, саме він допоміг мені засіяти моє перше поле. Його син - Іван Туз пішов стежкою свого батька і став кваліфікованим механізатором. Я пишаюся, тим, що в мене працюють такі люди. Сподіваюся, що династію Тузів продовжить онук Івана Дмитровича, Денис. Хлоп’я перейшло до 4 класу, ще дошкільням він виходив з дідом і батьком у поле й вирішив стати в майбутньому "комбайністом", - розповідає Василь Тертичний.

- У мене працює п'ятеро чоловіків, усі спеціалісти вищого класу, "універсальні солдати", які завжди можуть підмінити один одного, якщо потрібно. Також у мене працює чудовий бухгалтер Тетяна Скитиба, яка допомагає мені вести справи понад 5 років.

День фермера Василя Тертичного починається о 6-й ранку з чашки кави. Потім він сідає в машину та їде в поле, оцінює ситуацію, стан культур, складає план дій на день. О 8-й Василь Іванович інструктує працівників, дає настанови, що і як робити, нерідко робить це, телефонуючи. Фермер увесь день залишається на зв'язку з робітниками, але не для того, аби контролювати.

Площа полів фермерського господарства Василя Тертичного - 266,5 гектару. Із них близько 130 гектарів - паї, взяті в оренду у селян, решта землі орендована в Литвинецької сільради. Вирощує Василь Тертичний сою, пшеницю, кукурудзу, ячмінь і соняшник. Суворо дотримується правил сівозміни.

- Оренду я плачу справно. Сільській раді сплачую 12% від ринкової вартості землі згідно з умовами договору, а власникам паїв - 8%, грошима чи продукцією, на їхній вибір. До речі, доводилось мені платити за оренду й наперед. Пайовики купували квартиру та попросили мене допомогти. І я виплатив їм кошти за 4 роки оренди наперед. Буває, що селянам потрібні гроші на лікування або інші термінові витрати, я ніколи не відмовляю.

Як і більшість фермерів, Василь Тертичний проти продажу землі. На його думку, земля повинна належати державі, а працювати на ній мають звичайні селяни та фермери.

Щороку навесні Василь Тертичний наймає спеціалістів, які аналізують склад грунту. За результатами лабораторного аналізу фермер вирішує, які добрива і в якій кіль-кості вносити на те чи інше поле. Те саме стосується й використання пестицидів та інсектицидів. Вони вносяться лише за потреби, а дозування ретельно розраховується. Науковий підхід, точні розрахунки допомагають досягти високої урожайності культур.

- У мене є пасіка, що розташована біля моїх полів. Як пасічник я зацікавлений у тому, аби хімія не зашкодила бджолам. Тож роблю все так, щоб ні мої, ні чужі рої не постраждали внаслідок обробки наших полів.

 Цьогорічні погодні умови - не най-кращі для землеробів.

- Коли ми сіяли озимину, вологи не було взагалі. В результаті майже всі сорти озимої пшениці відмерли, посіви вийшли зрідженими. Витримали посуху лише канадські сорти, і я сподіваюсь на добрий урожай від них. До речі, я щороку сію одразу декілька різних сортів кожної з культур. Бо ніколи точно не знаєш, який сорт дасть добрий врожай саме в цьому сезоні. Мої знайомі фермери, які цьогоріч зробили ставку лише на вітчизняні сорти озимої пшениці, опинилися у скруті.

За словами Василя Тертичного, клі-мат на Канівщині поступово змінюється з лісостепового до степового, внаслідок чого влітку волога в грунті не затримується. Фермер говорить, що це негативно впливає на урожайність усіх культур, тому очікувати на рекорди врожайності в цьому році не варто. Щодо майбутнього фермер не робить прогнозів - що буде рости, те й буде вирощувати.

Як розповів Василь Іванович, минулий 2019 рік видався неприбутковим - врожаї вдалися значно меншими за очікувані. Однак, не зважаючи на це, фермер не припиняв  підтримувати своїх працівників і литвинчан.

- У цьому році я зробив поки що лише дві добрі справи - перевів на рахунок Канівського центру первинної медико-санітарної допомоги кошти на придбання за-собів індивідуального захисту для лікарів та облаштував штахетний паркан навколо дитсадка в селі Литвинець. А далі усе залежить від результатів жнив. Але громаді та Литвинцю, який давно став для мене рідним, завжди допомагатиму в мі-ру своїх сил.

Як розповіла Литвинецький сіль-ський голова Ганна Погрібна, Василь Тертичний чоловік безвідмовний - варто лише зателефонувати, і він зробить усе, що в його силах - надасть техніку для вирішення проблеми, допоможе із коштами.

- Василь Іванович живе нашим селом і допомагає нам при можливості, - розповідає Ганна Погрібна. - Нещодавно виділив гроші на санаторне лікування дітей із малозабезпечених сімей. Також за сприяння Василя Тертичного була зроблена свердловина, водою з якої користуються селяни. Коли в мене запитують про Василя Івановича, я завжди кажу, якби всі люди були як він, ми б жили в зовсім іншій Україні - чистій, багатій і квітучій.

- У житті найголовніше - знайти себе, свою улюблену справу, своє місце під сонцем, - говорить Василь Тертичний. - Тоді процес заробляння грошей приноситиме задоволення. Я не турбуюсь про гроші, - я турбуюсь про землю. А вона по-материнськи щедро віддячує за любов і важку працю.

Підготувала Анна КОЗАК


28 грудня
>> Строительство элеваторов в Украине от лидера отрасли KMZ Industries
Далі...

6 березня
>> Закрити повітряний простір: депутати Канівської міської ради звернулися до світових лідерів
Далі...

30 січня
>> Хай-тек, лофт-стиль или модерн - Corf Mebel дарит без проблем
Далі...

13 січня
>> Организовываем идеальную систему хранения в гараже
Далі...

18 грудня
>> Затребувана послуга квітів з доставкою в сучасному світі
Далі...

11 грудня
>> Професійний чи самостійний переклад
Далі...

6 грудня
>> Одноразовые электронные сигареты в Харькове
Далі...

3 грудня
>> Хто вигадав суші і роли, які підкорили світ?
Далі...

21 серпня
>> Где в нашем городе найти лучший обменный пункт
Далі...

>> От Велотрейда вел - очень даже very well
Далі...

23 липня
>> Что такое ирландский паб: особенности, культура, традиции
Далі...

>> Как понять, что близкий человек — алкоголик, и как ему помочь?
Далі...

>> Клиника «Надія» вселяет надежду в человеческие сердца
Далі...

15 липня
>> Як вибрати і купити ємність для води
Далі...

>> Как купить акции Боинг на Форекс с нуля
Далі...

12 червня
>> «Самокатная» проблема в Казахстане: планируются жесткие меры
Далі...

10 червня
>> Карусельні двері українського виробництва - безперебійність функціонування, перевірена часом
Далі...

2 червня
>> Сучасний, потужний сідельний тягач - надійна основа бізнесу вантажоперевізника
Далі...

1 червня
>> Ежегодные ограничения движения автомобилей по украинским дорогам
Далі...


>> Ішли женці жито жати
  «Ішли  женці  жито  жати,  та    забули  серпи  взяти! Серпи  взяли, хліб  забули, Такі   вони  женці   бу`ли. Далі...


  © ПП “Канівська Пресс-група”
  © Концепція дизайну:
      ПП “Канівська Прес-група”
  © Дизайн, розробка сайту:
      РА “РЕКЛАМЕРА”



“ДНІПРОВА ЗІРКА”  
офіційна громадсько-політична газета   
м.Канева і Канівського району.  
Заснована 17 квітня 1921 року.  

Матеріали, надруковані в канівському тижневику “Дніпрова Зірка”  
є власністю видавця, захищені міжнародним і українським   
законодавством і не можуть бути відтворені у будь-якій формі   
без письмового дозволу видавця.  
При використанні наших публікацій посилання на газету обов’язкове.  
© Дніпрова зірка