П'ятниця, 7 серпня 2020 року 18:48
   Четвер, 30 липня 2020 року
  № 2020.061.062
 

Головна

Поточний номер
٠ Перша шпальта
٠ Тиждень
٠ Подробиці
٠ Суспільство
٠ Добра скриня

Фоторепортаж
Канівські блоги
Top-NET
Радіо “Канів”
Книгарня

Фотоконкурс
٠ Новий
٠ Архів

Редакція
Реклама
Передплата
Контакти
Безкоштовні оголошення
Де відпочити в Каневі

  Архів номерів

 

Реєстрація



Кому ти віриш?
1.Я вірю Вові.
2.Я вірю Петі.
3.Я вірю Віті.
4.Я вірю в Бога.
5.Я вірю собі і своїй родині.
6.Я вже нікому й нічому не вірю.
Результати


Курсы валют на PROext

Суддя Льон
Автор: від 23 липня 2020 року

АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю >>>>>

Про те, як бути єдиним суддею на все місто і район, розглядати до півсотні справ за день, про 18 років на службі в Закону, втілення дитячих мрій та як зберегти духовне і фізичне здоров'я - про все це розповіла нашому кореспонденту новопризначена голова Канівського міськрайонного суду Оксана ЛЬОН.

Прожити життя, жодного разу не переступивши поріг будинку правосуддя, вдається далеко не кожному громадянину. Зазвичай люди звертаються до суду, якщо порушено їхні права, під час розлучень і поділу спільного майна, після суперечок із сусідами через межу, при вирішенні спорів із спадщиною, після кримінальних злочинів тощо. Для багатьох суд - остання інстанція, де шукають справедливості. І хоча рутинну й складну роботу двох десятків працівників Канівського міськрайонного суду важко помітити зовні, за стінами будівлі №22 по вулиці Успенській у Каневі невпинно вершиться правосуддя. Навіть у дні найсуворішого карантину.

Щільний графік роботи судді Канівського міськрайонного суду Оксани Льон не одразу дозволив їй призначити зустріч із журналістами. Щодня суддя Льон проводить декілька десятків судових засідань. Навантаження солідне, однак нічого не вдієш - суд має працювати за будь-яких обставин, навіть коли суддя один на все місто і район. Коли ми нарешті зустрілися для інтерв'ю, довелося поєднувати його із судовими засіданнями, обговорюючи тему в перервах між ними.

Останні чотири місяці, з 9 квітня ц.р. у Канівському міськрайонному суді працював лише один суддя - Оксана Льон. Чому так сталося?

Як розповіла Оксана Льон, із 2004 року, коли було об'єднано Канівський міський і районний суди, у штаті Канів-ського міськрайонного суду працювали сім суддів. У такому складі суд працював до 2014 року, коли в Україні відбулася Революція гідності. Після оголошення судової реформи, коли суспільство висловило сумнів щодо професійності й чесності суддів і вимагало, аби всі судді заново довели свою відповідність високим посадам через переатестацію, частина канівських служителів Феміди вирішила піти у відставку. Пройти повторний відбір, прийнявши виклик часу, погодились лише двоє суддів Канівського міськрайонного суду - Григорій Русаков і Оксана Льон.

Пройшовши конкурсний відбір й повторно довівши свою відповідність посаді, судді Григорій Русаков і Оксана Льон продовжили працювати у Канівському міськрайонному суді, інші звільнилися. Вакансії, що з'явилися після відставки п'ятьох суддів, не були заповнені декілька років.

Коли Григорій Русаков навесні цього року пішов у відставку за вислугою років, Оксана Льон залишилася єдиним суддею у місті й районі. Цей період співпав у часі із оголошенням карантину.

За останні 4 місяці суддя Льон розглянула більш як півтисячі судових справ. Щодня у суді було заплановано від 20 до 47 засідань.

- Як колективу суду та єдиному судді вдалося організувати роботу в цей період?

- Я розробила свою методику організації роботи помічників і планування судових засідань, - розповідає Оксана Льон. - Усі справи ми розподілили за пріоритетністю. Насамперед розглядали ті, в яких ішлося про стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав, заборгованості із зарплати,  кримінальні справи, пов'язані із тяжкими злочинами.

- Чи розглядали ви справи, пов'язані із порушенням карантинних обмежень?

- Із початку карантину до нашого суду надійшло 15 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 44-3 КУпАК (порушення правил щодо карантину людей). Більша частина з них вже розглянута, за однією справою ухвалено постанову про стягнення штрафу в розмірі 17000 грн. Згідно з протоколом про адмінпорушення, власник кафе в одному із сіл району  не припинив роботу закладу та здійснював прийом відвідувачів, чим порушив вимоги Постанови Кабміну № 211 від 11 березня ц.р. Інші справи про адмінпорушення були або закриті у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, або ж правопорушникам були призначені стягнення у вигляді попередження.

- Яких справ, за вашими спостереженнями, побільшало у період карантину?

- Ми спостерігали збільшення справ, пов'язаних із домашнім насильством, а також кримінальних злочинів, пов'язаних із вчиненням насильницьких дій між членами родини. Це були побиття, завдавання ножових поранень на тлі побутових сварок. Вочевидь, у напруженій ситуації, яку спричинив карантин,  декому не вистачало терпіння, загострювались побутові конфлікти, виникали сварки.

Так, Оксана Миколаївна розповіла, що 10 квітня ц.р. у селі Мартинівка двоє зловмисників (чоловік та жінка) напали на жителя Мартинівки, проникнувши у його домоволодіння, побили й пограбували чоловіка. Ціна декількох зламаних ребер і тривалого розладу здоров'я потерпілого - бензопилка,17 кгкартоплі та пляшка олії. Правоохоронці знайшли і затримали нападників, наразі за цією справою триває слідство. Підозрюваний, чоловік 1981 р.н., знаходиться під вартою у слідчому ізоляторі.

6 червня ц.р. чоловік 1971 р.н., раніше не судимий, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у під'їзді будинку №4 по вулиці 206 дивізії в Каневі завдав ножових поранень жінці 1968 р.н. та чоловіку 1971 р.н. Врахувавши те, що міра покарання за скоєний злочин передбачає позбавлення волі від 10 до 15 років, і беручи до уваги, що зловмисник може переховуватися, суд обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

- Постраждалі отримали важкі поранення, - говорить суддя Льон. - Попереду в них лікування, а наслідки нападу ще довго даватимуть їм знати про себе.

У ніч із 8 на 9 червня ц.р. чоловік 1981 р.н. після спільного розпиття алкогольних напоїв на грунті неприязних стосунків завдав смертельного удару ножем у груди жінці 1969 р.н.  Зловмиснику також було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, після слідства на нього чекає суд.

Ще один резонансний кримінальний злочин стався у Каневі 30 червня. Двоє раніше засуджених грабіжників-рецидивістів напали на канівчанку, один зірвав з її шиї золотий ланцюжок, інший намагався стягнути з пальця каблучку. Завдяки сміливості постраждалої, яка вистежила й запам'ятала марку і колір автомобіля, у який сіли нападники, правоохоронці швидко знайшли й затримали грабіжників. Суд обрав для них запобіжний захід, зараз вони знаходяться під вартою й чекають закінчення слідства, після якого відбудеться суд.

Нещодавно Президент України В.Зеленський підписав указ, яким призначив суддею Канівського міськрайонного суду колишнього помічника судді Золотоніського міськра-йонного суду Григорія Сивухіна. Новий суддя був зарахований до штату й став до роботи 9 липня. За словами Оксани Льон, невдовзі Канівський суд має поповнитися ще трьома суддями.

15 липня ц.р. у Каневі відбулися вибори голови суду. За їх результатами Канівський міськрайнний суд очолила суддя Оксана Льон, яка виконувала обов'язки голови суду після відставки голови суду Григорія Русакова.

Оксана Миколаївна Льон працює суддею 18 років і 5 місяців. Вона народилася й закінчила школу на Кіровоградщині. Фах юриста здобула у Київському університеті ім. Т.Г. Шевченка. Працювала в органах прокуратури, а коли в Каневі з'явилася вакансія судді, Оксана Льон, не вагаючись, взяла участь у відборі й була призначена суддею.

- Чому ви вирішили стати суддею?

- Можна сказати, що у 2002 році здійснилася моя давня дитяча мрія, - розповідає Оксана Льон. - Коли я навчалася у 6 класі, до нас у школу прийшла суддя, аби розповісти учням про роботу суду.  Мені було надзвичайно цікаво слухати її. Я дивилася на неї і думала, яка ж гарна ця жінка - ділова, розумна, вона відповіла на усі запитання, які їй задали учні. Мені захотілося бути схожою на цю жінку й стати у майбутньому суддею. Це була Тамара Павлівна Миргородченко, суддя Новомиргородського районного суду. Я вдячна їй за те, що вона вплинула на мій вибір професії.

- Чи має право суддя під час судових засідань на емоції? Чи виникає у вас співчуття чи неприязнь до підсудних?

- Звичайно, як і в кожної людини в мене виникають емоції. І підсудні теж їх викликають. Однак я завжди пам'ятаю, що суддя - зброя закону. Тому коли я заходжу в залу засідань, я "вимикаю" емоції. А вже після закриття засідання я звертаюсь до учасників звичайною людською мовою, пояснюю, чому ухвалила те чи інше рішення.

- Який показник найточніше характеризує роботу суду й правильність рішень, що їх ухвалює суддя?

- Якщо людина незгодна із рішенням судді, вона має право звернутися до апеляційного суду. Апеляційний суд заново переглядає справу й визначає, наскільки правильним було рішення суду першої інстанції й скасовує, або залишає в силі його рішення. У Канівського міськрайонного суду показник кількості рішень, скасованих апеляційним судом, найнижчий в області. На мою думку, це свідчення нашої професійності і справедливості.

- Ми проаналізували  розклади судових засідань за останній місяць, й побачили, що у деякі дні у суді відбувається до 47 судових засідань. При цьому усі справи розглядає лише один суддя. Як вам вдається зберігати працездатність?

- Я працюю не сама - в роботі суду задіяні 20 працівників. Кожен з них сумлінно виконує свої обов'язки, саме завдяки цьому ми не припиняли роботу суду ні на один день навіть під час карантину. Я вдячна своїм помічницям Лесі Литвин, Наталії Бузницькій, Катерині Мусієнко, секретарям судових засідань, керівнику апарату суду та його заступнику, судовим розпорядникам, спеціалістам, секретарям суду, архіваріусу, прибиральницям. Безперебійна робота суду - це заслуга усієї команди, яка злагоджено і професійно працює вже багато років поспіль.

Я дуже люблю свою роботу, відчуваю, що це саме те місце, де я маю бути, що правосуддя - це моя місія. Попри те, що я працюю на цій посаді більше 18 років, я не відчуваю професійного вигорання. Я отримую від своєї роботи задоволення. Навіть, працюючи у такому шаленому темпі, як останні 4 місяці. Зберігати працездатність мені допомагають мої невеличкі секрети. Це здоровий сон (я сплю 7 годин на добу), достатня кількість чистої питної води й обов'язкові фізичні навантаження. Раніше я встигала відвідувати заняття з пілатесу, однак нині графік не дозволяє мені виділити на це час. Але я намагаюся щодня робити не менше 10000 кроків - ходжу пішки на роботу й з роботи, люблю гуляти на свіжому повітрі. Важлива для мене підтримка рідних, особливо чоловіка й сина.

Підготувала Марія ГЛАМАЗДІНА

 

19 липня
>> На что обратить внимание, при выборе детского рюкзака?
Далі...

14 липня
>> Як оформити куточок настрою для дошкільнят і молодших школяриків?
Далі...

30 червня
>> Паховая грыжа: виды, причины возникновения и методы лечения
Далі...

29 червня
>> Як купити дитячий одяг: поради батькам
Далі...

23 червня
>> Система Joker – решение для ограниченных пространством торговых площадей
Далі...

18 червня
>> Зачем нужен уксус для риса в суши?
Далі...

5 червня
>> ПРОКТОНИС: мазь от геморроя. Инструкция и использование
Далі...

28 травня
>> Преимущества вакуум регуляции
Далі...

>> Бренды автоэмалей: что рекомендуют профессионалы?
Далі...

>> История кофе: как напиток из провинции Эфиопии завоевал мир
Далі...

20 квітня
>> Автобагажники на крышу: Как путешествовать на машине с комфортом
Далі...

17 квітня
>> Профессиональный ремонт кондиционера авто
Далі...

12 березня
>> Лучшие квесты Днепра: ТОП-5 квеструмов куда стоит сходить
Далі...

27 лютого
>> Виды и возможности современной наружной рекламы
Далі...

>> Міжнародні вантажоперевезення: основні факти
Далі...

26 лютого
>> Проведение конференции в гостиничном комплексе «Президент»
Далі...

16 лютого
>> Почему не стоит экономить на защите двигателя авто
Далі...

14 лютого
>> Матраци для дитячого ліжечка - як зробити правильний вибір
Далі...



  © ПП “Канівська Пресс-група”
  © Концепція дизайну:
      ПП “Канівська Прес-група”
  © Дизайн, розробка сайту:
      РА “РЕКЛАМЕРА”



“ДНІПРОВА ЗІРКА”  
офіційна громадсько-політична газета   
м.Канева і Канівського району.  
Заснована 17 квітня 1921 року.  

Матеріали, надруковані в канівському тижневику “Дніпрова Зірка”  
є власністю видавця, захищені міжнародним і українським   
законодавством і не можуть бути відтворені у будь-якій формі   
без письмового дозволу видавця.  
При використанні наших публікацій посилання на газету обов’язкове.  
© Дніпрова зірка