Четвер, 28 березня 2024 року 23:23
   Четвер, 28 березня 2024 року
  № 2024.13
 

Головна

Поточний номер
٠ Перша шпальта
٠ Тиждень
٠ Подробиці
٠ Суспільство
٠ Добра скриня

Фоторепортаж
Канівські блоги
Top-NET
Радіо “Канів”
Книгарня

Фотоконкурс
٠ Новий
٠ Архів

Редакція
Реклама
Передплата
Контакти
Безкоштовні оголошення
Де відпочити в Каневі

  Архів номерів

 

Реєстрація



Як ви оцінюєте якість послуг, що їх надає Канівське комунальне підприємство «Управління водопровідно-каналізаційним господарством» у співвідношенні до встановлених ним тарифів?
Найвища оцінка - високі тарифи відповідають високій якості послуг.
Середня оцінка - якість послуг терпима, тарифи могли б бути нижчими.
Низька оцінка - якість послуг незадовільна, нові тарифи суттєво б'ють по кишенях простих людей.
Результати


Курсы валют на PROext

Відроджені села Миколи Бабича
Автор: від 20 вересня 2018 року

ГЛАВИ ІЗ КНИГИ >>>>>

(ПРОДОВЖЕННЯ. ПОЧАТОК У НОМЕРІ «ДНІПРОВОЇ ЗІРКИ» ВІД 13 ВЕРЕСНЯ 2018 Р.)

Нелегкий шлях від новачка до кращого господарства району (про те, як усе починалося)

СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» вже 10 років успішно працює в Канівському, Миронівському й Корсунь-Шевченківському районах, обробляє близько2300 газемлі. На перших порах спеціалізацією товариства було вирощування зернових культур. Однак Микола Бабич вирішив не обмежувати виробництво лише традиційним рослинництвом. Потяг до постійного самовдосконалення, рекордів і перемог, притаманний усім спортсменам, і тут став у нагоді. Микола Бабич зробив ставку не просто на вирощування зерна, а елітного зерна, високоякіс-ного насіннєвого матеріалу, який в усі часи користувався попитом у сумлінних землеробів.

Микола Бабич зізнається, що прийшов у сільське господарство, не знаючи як відрізнити зернину пшениці від зернини ячменю. Аби керувати колективом, який складався з людей, котрі виросли на землі й усе життя присвятили сільському господарству, новий керівник, аби бути в курсі справ, став ретельно штудіювати теорію, самотужки проходити хліборобські університети.

Занурившись у сучасну літературу, журнали й підручники з агрономії, він прагнув одразу втілити отримані знання в життя й зробити виробництво зерна якомога ефективнішим. Так землероби із селища Степанецьке одними з перших в Канів-ському районі почали використовувати сучасні засоби живлення та захисту зернових, купувати елітне насіння для посівів. Результат не забарився. Зусилля повернулися, як кажуть, сторицею. Урожайність на полях, що їх плекали трударі під керівництвом Миколи Бабича, почала стрімко зростати, радувати ваговитим колосом.

Побачивши, як господарює СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке», власники земельних паїв, не вагаючись, віддавали в оренду господарству свої наділи. Так, за 10 років площа земель, що їх обробляє господарство Миколи Бабича, збільшилася більш як на 300% - із 689 до2238 га.

Чотири роки тому Микола Бабич повністю оновив машино-тракторний парк господарства. Стара техніка була продана, замість неї придбано шість новеньких тракторів, багатофункціональний комбайн, модернізовані обприскувачі, борони, культиватори, сівалки, плуги та інший сільськогосподарський реманент, а також два вантажних автомобілі. Сучасні, високоточні сівалки й потужні трактори зробили неоціненний внесок у розвиток рослинницької галузі господарства - врожаї стали зростати з року в рік.

СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» невпинно рухалося вперед, успішно вирощувало врожаї на землях селища Степанецького, сіл Козарівка, Копіювате, Горобіївка, Попівка в Канівському районі, Кичинці, Корнилівка і Бровахи Корсунь-Шевченківського району, Маслівка та Грушів на Миронівщині.

Господарство Миколи Бабича користується довірою і в пайовиків, і в партнерів. Так, вже декілька років СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» співпрацює з товариством «Агроскоп Інтернешнл» - однією з найбільших і найперспективніших компаній в Україні, що спеціалізується на засобах захисту рослин, вирощуванні еліт-ного насіння та науково обгрунтованих технологіях вирощування зернових. Завдяки співпраці виробничників з науковцями стало можливим зростання врожаїв не на відсотки, а в рази.

До речі, СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» - єдине в Канівському районі підприємство, що має паспорт-патент на вирощування елітного репродуктивного насіння пшениці, ячменю і сої.

Насіння, вирощене в Степанецькому, прославило невеличке селище на всю Україну. Щороку сюди з’їжджаються аграрії з різних областей, аби вибрати й придбати для своїх полів кращі сорти зернових. Для цього в господарстві Миколи Бабича створюють демонстраційні посіви різних сортів основних видів зернових - пшениці, кукурудзи, ріпаку, сої.

У цьому напрямку із СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» (крім уже названої компанії Агроскоп Інтернешнл) співпрацюють такі відомі компанії як «Піонер насіння Україна», «Сингента», «Маїсадур Семанс Україна», КWS-Україна. Щороку на базі СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» проводяться Дні поля - семінари, під час яких аграріїв зна-
йомлять з новими технологіями вирощування культур, підкріплюючи теоретичні заняття практикою на полях.

Основа основ - трудовий колектив (кадри вирішують усе)

Микола Бабич говорить, що найбільшу цінність його господарства - це не техніка, не доглянуті поля, не слава одного з найпотужніших насіннєвих центрів України, а трудовий колектив.

- Сам нічого не зробиш на двох тисячах гектарів землі, маючи навіть найсучаснішу й найпотужнішу техніку. А ось із колективом, який працює злагоджено й ефективно, можна впевнено робити спільну справу, - говорить Микола Бабич і додає: - Нині складно знайти кваліфікованих і добросовісних пра-цівників, тому кожного, хто відповідає високим вимогам, у нас в господарстві цінують.

Колектив СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» - це 44 працівники. Більшість із них трудяться в господарстві вже багато років.

Універсальний солдат (про заступника директора СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» Сергія Шевченка)

Права рука Миколи Бабича - його заступник Сергій Шевченко. Він працює в господарстві з 2008 року. За дев’ять років йому доводилося виконувати обов’язки завідуючого складом, від-повідального за паливно-мастильні матеріали, бути і водієм, і комбайнером, і навіть працювати на току.

Сергій Шевченко народився 1979 року в селі Новоселиця Катеринопільського району. Отримавши атестат, пішов навчатися до Шполянської автошколи. А потім вступив до Переяслав-Хмельницького педагогічного уні-верситету, де здобув фах вчителя фізичного виховання. Обрав цю спеціальність, бо з дитинства любив спорт - грав у шкільній футбольній команді, захищав честь школи на районних олімпіадах. Після університету відслужив у армії.

Повернувшись, Сергій зіграв весілля. За жінку взяв Надію - дівчину, яка вчилася із ним у Переяславі. Невдовзі у молодого подружжя народилася донечка Христина. Сергій працював у Черкасах на будівельно-торговій базі «Сорго» - у центрі комплектації товарів для утеплення фасадів. У 2006 році, коли Шевченки чекали вже на другу донечку, родина перебралася в Миронівку, до матері Надії. Невдовзі Микола Бабич, рідний брат Сергієвої дружини Надії, запропонував зятеві роботу в новоствореному сільгосппідприємстві. З того часу Сергій працює в СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке».

- У СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» я не працював хіба що кухарем у їдальні, - жартує Сергій Шевченко. - Зараз я завідую базою паливно-мастильних матеріалів, слідкую за дотриманням правил техніки безпеки, займаюся оформленням документів, виконую доручення директора. Мій робочий день починається о 8-й ранку і продовжується до пізнього вечора. Окрім справ по господарству доводиться контролювати інші роботи, пов’язані з обрізанням дерев та чагарників на узбіччі доріг, чищенням вулиць у селах тощо.

Як розповів Сергій Шевченко, нещодавно в господарстві запровадили електронний облік паливно-мастильних матеріалів. Відтепер кожен тракторист має спеціальний електронний чіп, за допомогою якого може заправити техніку пальним на будь-якій із заправок господарства. За словами Сергія Шевченка, це значно спростило й систематизувало облік пального, адже тепер він став комп’ютеризованим. Тепер будь-які втрати, крадіжки неможливі.

На запитання, чи може він повністю замінити Миколу Бабича, Сергій Шевченко відповідає:

- Повністю замінити Миколу Васильовича не може ніхто. Як у родині не можна замінити батька, так і в господарстві не заміниш керівника. Він особисто контролює усі процеси на полях, знає, коли що треба робити, може організувати роботу колективу, аби кожне коліщатко у великому механізмі під назвою «Агрокомплекс «Степанецьке» безперебійно крутилося в правильному напрямку. Без нього у господарстві може минути один, максимум два дні, не більше. І це не тому, що він не довіряє мені чи іншим працівникам, а тому, що любить цю роботу й уболіває за результат. Увесь колектив, наслідуючи приклад керівника, вкладається в роботу на всі сто відсотків. Інакше у нас не можна.

На почесному місці в кабінеті Сергія Шевченка розташувались нагороди футбольної команди Степанецького, яку він тренує. Попри напружений графік цей чоловік знаходить час і для спорту.

Душевний спокій і затишок дарує Сергію Шевченку родина - разом із Надією вони стали батьками трьох донечок - 14-річної Христини, 9-річної Дар’ї та 5-річної Богданки.

Романтика життя (про головного агронома гос-подарства Сергія Басараба)

Ключова фігура в господарстві, що спеціалізується на вирощуванні насіння, - звісно, головний агроном. У СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» цю почесну місію довірили Сергію Басарабу. Йому 53 роки. Чоловік народився в селі Козин. Мати Сергія Басараба працювала вчителькою, батько був головою сільради. Батько мав беззаперечний авторитет у Сергія та його молодшого брата Василя. Від-мінник навчання Сергій Басараб, за-кінчивши школу в Козині, вступив до Білоцерківського аграрного інституту, аби вивчитись на агронома. Саме цю професію порадив синові батько.

Після навчання в інституті Сергій повернувся до рідного села й улаштувався агрономом у колгосп. Уже через місяць молодий спеціаліст обійняв посаду головного агронома, у підпорядкуванні якого опинилися майже 5000 гектарів землі. Декілька років Сергій Басараб закріплював на практиці знання, отримані під час навчання в інституті. Потім колгосп очолив новий голова, який вирішив змінити команду, Сергія Басараба перевели в насіннєводи. Згодом молодий чоловік зайнявся громадською та партійною діяльністю - працював у райкомі комсомолу в Миронівці, був секретарем парткому. А потім став заступником голови колгоспу в рідному селі. Згодом часи колгоспів минули, але Сергій Басараб залишився вірним своїй професії - продовжив працювати на землі.

- Певний час я займався фермерством, - розповідає він. - Обробляв27 газемлі. Вирощував буряки, гречку, ячмінь, пшеницю.

У 1999 році Сергій Басараб влаштувався головним агрономом у СВАТ «Нива», що на той час працювало в селищі Степанецьке, а в 2002 році очолив це господарство. У 2005 році СВАТ «Нива» закрилося. На базі господарства зареєстрували ТОВ «Укрнасіння», де Сергій Басараб став виконавчим директором. А потім доля зіграла з ним злий жарт. Тодішній товариш і компаньйон по бізнесу підставив Сергія, внаслідок чого чоловіка засудили до 5 років позбавлення волі.

- Від суми і від тюрми не зарікайся - недаремно так кажуть, - говорить Сергій Басараб. - Мав я в своєму житті й такий досвід. Звичайно, було неприємно, прикро, що помилився в людині, яку вважав своїм другом. П’ять років ув’язнення були для мене дуже важкими в моральному плані. Пам’ятаю, як в той час мені снилися поля. Я дуже сумував і за родиною, і за своєю улюбленою роботою, і за землею.

Хтозна, як склалася б подальша доля Сергія Басараба, якби він не мав вірного друга Миколу Бабича. Після звільнення з ув’язнення в 2014 році Сергія Басараба тепло зустрів трудовий колектив СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке». Знаючого спеціаліста запросили на роботу, і Сергій Басараб став працювати в господарстві агрономом. А 2015 року він обійняв нинішню посаду - головного агронома.

- Найбільше у своїй роботі я люблю період напередодні жнив. Я виходжу в поле й слухаю, як співають жайворонки, як вітер гойдає стигле колосся - справжня агрономська романтика, - зітхає Сергій Басараб.

- Професії агронома треба вчитися все життя. Наука не стоїть на місці, технології вирощування культур постійно змінюються, з’являється нова техніка, розробляються засоби захисту й підживлення рослин. Агрономія - справа, якій варто присвятити ціле життя. І я щасливий, що маю можливість працювати на землі, бути причетним до хліборобської справи, радію успіхам господарства як своїм власним. Варто сказати, що агроному в роботі потрібна підтримка керівника, оскільки остаточне рішення завжди ухвалює керівник. Добре, коли він довіряє агроному, його знанням і досвіду. У цьому плані із Миколою Васильовичем мені пощастило. Ми розуміємо один одного з півслова й завжди приходимо до спільної думки у виробничих питаннях, - стверджує Сергій Басараб. - Без цього досягти успіху неможливо.

(ДАЛІ БУДЕ).

Усі події, описані в книзі «Відроджені села Миколи Бабича», глави якої друкує газета «Дніпрова Зірка», охоплюють винятково період із початку 2003р. до грудня 2017р. включно, коли СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» очолював М.Бабич.


28 грудня
>> Строительство элеваторов в Украине от лидера отрасли KMZ Industries
Далі...

6 березня
>> Закрити повітряний простір: депутати Канівської міської ради звернулися до світових лідерів
Далі...

30 січня
>> Хай-тек, лофт-стиль или модерн - Corf Mebel дарит без проблем
Далі...

13 січня
>> Организовываем идеальную систему хранения в гараже
Далі...

18 грудня
>> Затребувана послуга квітів з доставкою в сучасному світі
Далі...

11 грудня
>> Професійний чи самостійний переклад
Далі...

6 грудня
>> Одноразовые электронные сигареты в Харькове
Далі...

3 грудня
>> Хто вигадав суші і роли, які підкорили світ?
Далі...

21 серпня
>> Где в нашем городе найти лучший обменный пункт
Далі...

>> От Велотрейда вел - очень даже very well
Далі...

23 липня
>> Что такое ирландский паб: особенности, культура, традиции
Далі...

>> Как понять, что близкий человек — алкоголик, и как ему помочь?
Далі...

>> Клиника «Надія» вселяет надежду в человеческие сердца
Далі...

15 липня
>> Як вибрати і купити ємність для води
Далі...

>> Как купить акции Боинг на Форекс с нуля
Далі...

12 червня
>> «Самокатная» проблема в Казахстане: планируются жесткие меры
Далі...

10 червня
>> Карусельні двері українського виробництва - безперебійність функціонування, перевірена часом
Далі...

2 червня
>> Сучасний, потужний сідельний тягач - надійна основа бізнесу вантажоперевізника
Далі...

1 червня
>> Ежегодные ограничения движения автомобилей по украинским дорогам
Далі...


>> Ішли женці жито жати
  «Ішли  женці  жито  жати,  та    забули  серпи  взяти! Серпи  взяли, хліб  забули, Такі   вони  женці   бу`ли. Далі...


  © ПП “Канівська Пресс-група”
  © Концепція дизайну:
      ПП “Канівська Прес-група”
  © Дизайн, розробка сайту:
      РА “РЕКЛАМЕРА”



“ДНІПРОВА ЗІРКА”  
офіційна громадсько-політична газета   
м.Канева і Канівського району.  
Заснована 17 квітня 1921 року.  

Матеріали, надруковані в канівському тижневику “Дніпрова Зірка”  
є власністю видавця, захищені міжнародним і українським   
законодавством і не можуть бути відтворені у будь-якій формі   
без письмового дозволу видавця.  
При використанні наших публікацій посилання на газету обов’язкове.  
© Дніпрова зірка