ПАМ'ЯТЬ >>>>>

Рік тому, 14 грудня 2013 року, пішла з життя відома україн-ська поетеса Галина Олександрівна Гриненко. 28 грудня ц.р. їй мало б виповнитися 90 років. Її життя було тісно пов'язане з Каневом - тут у 1924 році вона народилася, у дитячі роки (після переїзду  родини до іншого міста) щоліта відпочивала в будинку дідуся й бабусі...

Саме тоді, у далекому дитинстві, надихнувшись живописними канівськими краєвидами, Галина Гриненко почала писати перші вірші.

Справжнім захопленням поезія стала пізніше, коли в Галини Олександрівни народилися діти. Перша збірка поезій Галини Гриненко "Золотий дощик" вийшла друком у 1958 році. Це були поезії для дітей, що їх Галина Олександрівна присвятила своїм донькам. Потім з-під пера талановитої поетеси вийшли більш як 20 книжок для дітей, а її п'єси для дітей "Зимова казка", "Ведмедик-фізкультурник" поклала на музику радянська композиторка Юдіф Рожавська. В той же час Галина Олександрівна писала ліричні поезії.  У видавництві "Радянський письменник"  вийшли її збірки "Червона гвоздика", "Сонячні грона", "Зерно", у Черкаському видавництві "Сіяч" було видано збірку її поезій "Причастя".

Збірка "Життя і строфи" принесла своїй авторці визнання  - у січні 2005 року за неї Галині Гриненко було присуджено премію імені Лесі Українки.  Книжка ніби стала підсумком життя Галини Олександрівни.  В ній зібрано понад двісті поезій різних років.  У них - ціла філософія життя поетеси, якою вона щедро ділиться з прийдешніми поколіннями.  В основі цієї філософії лежить любов. Любов до життя, природи, рідного краю, батьків, дітей, близьких людей. Усе це, немов у дзеркалі, відобразилося у віршах  Галини Олександрівни.

Хто сказав: юнацькі роки

Одлетять, як листопад,

А дитинство яснооке

Не повернеться назад.

Я сьогодні йду до школи,

Я портфеля теж несу,

Я сьогодні, як ніколи,

Дрібно виплела косу.

От і школа у затінні,

Квіти, галас у дворі.

Сонце красне в день осінній

Зупинилося вгорі.

Група наша чималенька,

Наче вулик загула,

А учителька старенька

Нас за руку повела.

Уклониться щастю варто,

Що вернулося на час.

Чи мені сідать за парту,

А чи доні перший раз?

Підготувала

Марія ГЛАМАЗДІНА