ЗАКОН ДЛЯ ВСІХ ОДИН >>>>>

П'ять місяців тому, а саме 16 травня цього року, під час засідання сесії Канівміськради начальник другого відділу Черкаського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) підполковник Роман Богдан публічно вручив повістки депутатам Канівської міської ради. Повістки для уточнення даних і проходження військово-лікарської комісії отримали депутати Водянов Сергій, Корнієнко Олександр, Маланчев Євгеній, Туливітер Вадим, Хоменко Віктор, Штейман Олександр.

Відео із врученням повісток, зняте журналістом "Дніпрової Зірки" у залі, де відбувалося засідання, було опубліковане на фейсбук-сторінці нашого видання і стало резонансним. Воно набрало сотні тисяч переглядів, тисячі "вподобайок", декілька сотень репостів і поширень. Його транслювали обласні й загальноукраїнські ЗМІ, активно обговорювали у соцмережах.

"Вистава на публіку! Ніхто з них не буде мобілізований!", "Сподіваємось, що не показуха! Респект і приклад для інших!", "Цирк на дроті. Цим все і закінчиться. Призиватимуть простих роботяг. А депутати й далі грітимуть стільці, а не в окопах захищатимуть країну", - коментували користувачі соцмереж. Як бачимо, більшість висловилася скептично щодо призову канівських депутатів.

У вересні ц.р. наш кореспондент звернувся до канівського воєнкома із запитанням - кого з депутатів, котрим ще в травні були вручені повістки, вже мобілізовано, чи, можливо, буде мобілізовано найближчим часом? "Повірте мені, будуть мобілізовані", - відповів на запитання Роман Богдан. Однак дати офіційне інтерв'ю на цю тему начальник другого відділу Черкаського ТЦК та СП відмовився.

Отже, наразі ми не володіємо інформацією, чи всі депутати, котрим були публічно вручені повістки, з'явилися в ТЦК, уточнили дані і пройшли медкомісію. Також ми не маємо інформації про те, чи мають ці чоловіки бронь або відстрочку від призову.

Однак у тому, що ніхто з названих депутатів наразі не мобілізований і не проходить службу в ЗСУ, будь-хто може переконатися, прийшовши на чергове засідання сесії Канівської міської ради. Усі шестеро депутатів, котрим вручили повістки п'ять місяців тому, будуть присутні на засіданні.

Якщо ж хтось із них не сидітиме в залі - то це не через те, що проходить вишкіл чи служить в одній із бригад Збройних Сил України, а, скоріше за все, через банальну зайнятість за основним місцем роботи, за станом здоров'я, сімейними обставинами тощо.

Очевидно, депутатська робота важливіша за захист України. Бо й дійсно, бути мобілізованим може будь-який простий чоловік - водій, тракторист, слюсар, підприємець, будівельник, але не депутат міської ради. Якщо ж, борони, Боже, мобілізують депутата, робота міськради через відсутність кворуму, скоріш за все, буде зупинена, внаслідок чого сонце перестане щоранку сходити, з кранів перестане текти вода, не працюватимуть школи і лікарні міста, громади в цілому.

Хоча у нашій пам'яті ще живі спогади про те, як Канівська міська рада не збиралася на засідання майже два роки по причині відмови групи депутатів відвідувати сесії, і при цьому жодних катаклізмів у нашому славному місті не сталося.

Наразі редакції відомо лише про одного депутата Канівської міської ради, котрий не відвідує сесії, оскільки проходить військову службу - це Анатолій Бортник. Про це на одній із сесій офіційно повідомив міський голова Ігор Ренькас.

А що ж решта депутатів Канівської міської ради призовного віку? Які поважні причини вони мають для того, аби під час війни залишатися в тилу? Можливо, їм дали бронь за основним місцем роботи? Можливо, депутати мають відстрочки за станом здоров'я або доглядають тяжкохворих родичів-інвалідів І та ІІ груп? Можливо, хтось із депутатів здобуває вищу освіту?

Принаймні ані Сергій Водянов, ні Олександр Корнієнко, ні Євгеній Маланчев, ні Вадим Туливітер, ні Віктор Хоменко, ні Олександр Штейман офіційно не повідомили своїм виборцям, жителям населених пунктів Канівської громади про причину, яка заважає їм стати до лав захисників Батьківщини.

Скажете, закон не зобов'язує депутатів про це звітувати? Можливо. Але окрім офіційних законів є мораль і обов'язок, яких ми з вами дотримуємося щодня, хоч нас до цього і не спонукають державні закони.

Мобілізація - вимушений крок держави, котра відчайдушно відбивається від ворога одинадцятий рік поспіль. Процесу мобілізації в основному якраз і шкодить "нерівність" громадян перед законом. Несправедливість демотивує частину чоловіків, котрі не мають статусу депутатів або чиновників, йти боронити рідну державу.

Будь-який користувач соцмереж підтвердить: у коментарях до публікацій про мобілізацію хтось із дописувачів обов'язково запитає - чому прості люди мають такий обов'язок - захищати Батьківщину, а ті, хто з волі народу виліз на пів щабля вище за рядових громадян - став депутатом місцевої ради або невеличким чиновничком, від такого обов'язку звільнений?

Чому наші можновладці голосно вигукують на заходах "Героям слава!", а стати в один стрій, плече в плече з цими героями, які ще вчора мали цивільні професії й були звичайними мирними водіями, слюсарями, трактористами, баристами, будівельниками, підприємцями, не поспішають? Адже за логікою саме депутати мали б стати у стрій одними з перших, бо ми з вами вибирали в депутати кращих із кращих - патріотів, державників, сміливих реформаторів, тих, у кого душа рветься за Україну і серце вистрибує з-під вишиванки під звуки Державного Гімну. Хіба ні? Чи ми вчергове зробили помилку, коли ставили галочки й хрестики в бюлетенях?

Люди хочуть знати, чому депутати Канівської міської ради, котрим були вручені повістки 16 травня 2024 року під час засідання сесії міськради, досі не мобілізовані? Які вони мають причини для відстрочки? Це запитання ми адресуємо міському голові Ігорю Ренькасу, секретарю міської ради Оксані П'ятковій та начальнику другого відділення Черкаського ТЦК та СП Романові Богдану.

Підготувала Марія ГЛАМАЗДІНА

(A)