Канівчанки беруть до рук автомати | Автор: | № від 7 липня 2022 року |
ЗАХИСТ БАТЬКІВЩИНИ >>>>>
Учасниця "Канівських Молодіжних Діалогів", що їх проводила в 2014 році газета "Дніпрова Зірка", Владислава Петриченко стала до лав тероборони Канівщини
Вісім років тому, у вересні 2014 року, журналісти "Дніпрової Зірки" зібрали в редакції канівську молодь - старшокласників шкіл і студентів коледжів на проекті "Канівські молодіжні діалоги". Серед учасників проекту була цілеспрямована одинадцятикласниця із Канівської школи №4 Владислава Петриченко. Хто тоді міг знати, що настане день, коли ця юна канівка візьме до рук автомата, щоб стати на захист рідної землі?
Сьогодні Владиславі 23 роки. Минулого року вона здобула омріяну професію - політолог і ступінь магістра. А коли 24 лютого Росія розпочала повномасштабний наступ на нашу країну, Владислава стала до лав Канівського добровольчого формування територіальної громади. Тепер вона тактичний медик, чергує разом із іншими тероборонівцями на канівських блокпостах і готується в разі потреби відбивати наступ ворога на рідну землю.
- Я спитала сама себе - чого я варта у житті? - каже Владислава. - Книги читати і патріотичні фільми дивитись легко. А зробити хоча б маленький крок і стати на захист рідної землі - це вже відповідь на запитання "чи я зможу"?
- Я чітко розумію, що ця війна, на жаль, швидко не закінчиться. Поки Збройні Сили стримують російську наволоч на фронті, я і мої побратими-однодумці не дозволимо москалям топтати нашу рідну Канівщину, - говорить Влада.
- Найважче для жінки у військовій службі - це отримати розуміння цивільних людей. Наше суспільство все ще живе стереотипом, що військова служба - справа не жіноча, - говорить Владислава. - Але Росію не цікавить жінка ти, чоловік чи дитина. Росія воює проти всіх українців.
- Я не знаю, що з нашим підрозділом буде завтра, післязавтра, з якими викликами мені прийдеться зіштовхнутися, але наказ неодмінно буде виконано. Бо для мене Україна понад усе!
Підготувала Марія ГЛАМАЗДІНА |