ПРАЦЕЮ ЗВЕЛИЧЕНІ >>>>>

Про співпрацю з місцевим фермером, депутатом Канівської райради Василем Тертичним, про його щиру допомогу рідному селу розповідає Литвинецький сільський голова Ганна Погрібна

Де народився, там і згодився - ця народна мудрість відома багатьом. Так говорять про тих, хто працює не лише заради себе й своєї родини, а й для людей, котрі живуть поруч. Два роки тому мудрі й працьовиті литвинчани й ковалівці не помилилися, обравши сільським головою колишню вчительку Ганну Погрібну, а депутатом - фермера Василя Тертичного. За два роки, що минули після виборів, у селі зроблено чимало роботи - оновлено водогін, відремонтовано ФАП, прокладено більш як 1300 метрів нового асфальтного покриття, влаштовано освітлення в центрі села, перекрито дах дитячого садка, розпочато реконструкцію сільського парку, облаштовано два дитячих майданчики й 830 метрів насипної дороги, що з'єднує напряму Литвинець із Каневом. Звичайно, попереду ще багато справ, але Ганна Погрібна та Василь Тертичний не опускають рук і готуються до нового року з новими планами.

Сільський голова стверджує - за два роки не було дня, коли б Василь Тертичний не зайшов до сільради чи не зателефонував. Він постійно цікавиться тим, як ідуть справи в селі, чи не потрібна, бува, його допомога.

- Із Василем Івановичем ми почали співпрацювати два роки тому, коли мене обрали сільським головою, а його - депутатом Канівської райради, - говорить Ганна Погрібна. - Чи не в усіх справах Василь Іванович - мій порадник і помічник. За чим не звернися - ніколи не відмовить. Він людина справи - більше робить, ніж говорить. Коли нам не було чим узимку прогорнути дороги, Василь Тертичний придбав для свого фермерського господарства навантажувач, за допомогою якого став розчищати від снігу дороги по Литвинцю й Ковалях. Мало які заходи в селі відбуваються без його допомоги.

Цього року депутат Канівської райради Василь Тертичний спрямував кошти із свого депутатського фонду на реконструкцію сільського водогону. Завдяки його допомозі в Литвинці проклали близько3 кмнових труб. Також завдяки його сприянню в районному бюджеті було закладено кошти на ремонт аварійної ділянки дороги в селі та від-ремонтовано фельдшерсько-акушерський пункт.

- Коли декілька років тому в Ковалях закрили ФАП, фельдшер Тетяна Віхарєва перейшла на роботу до Литвинецького ФАПу й стала обслуговувати жителів двох сіл, - говорить Ганна Погрібна. - Приміщення ФАПу давно потребувало ремонту, до того ж, у ньому опалювалась лише одна кімната. Однак потрібних коштів сільрада не мала. Завдяки Василю Івановичу за підтримки голови Канівської РДА Дмитра Шелеста  з районного бюджету було виділено гроші на ремонт. Ми розширили приміщення за рахунок декількох кімнат, у яких раніше розташовувався архів сільради. Тепер у нашому оновленому ФАПі чотири затишні кімнати, душова, туалет, гаряча вода, усе приміщення опалюється за допомогою твердопаливного котла. В од-ній з кімнат ми облаштували кімнату очікування, аби люди не чекали черги в коридорі, в другій - кабінет для огляду дітей, у третій - маніпуляційний кабінет, у четвертій - кабінет завідуючої ФАПом.

Завідуюча ФАПом, фельдшер Тетяна Віхарєва, котра обслуговує понад 1500 жителів Литвинця й Ковалів, зізнається - у відремонтованому приміщенні працювати приємно і зручно. Крім того, усі кабінети тепер опалюються, в зимовий період можна і дитину оглянути, і хворій людині крапельницю поставити.

- Я хочу подякувати тим людям, завдяки яким у нашому селі відремонтували приміщення ФАПу. Це і сільський голова Ганна Погрібна, і наш депутат райради Василь Тертичний, і голова адміністрації Дмитро Шелест, і головлікар Канівського центру первинної медико-санітарної допомоги Валентина Андрон, - говорить Тетяна Віхарєва.

Ганна Погрібна розповідає, що цього року, аби влаштувати банкетний зал для сільських людей і місце відпочинку для молоді, коштом сільради було відремонтовано приміщення колишнього сільського кафе. До урочистого відкриття закладу, де одночасно можуть святкувати до 60 людей, залишилося усього декілька кроків - завершити зовнішнє оформлення та закупити меблі.

- Торік Василь Тертичний із власної ініціативи оплатив виготовлення і встановлення нових металопластикових дверей у вестибюлі Литвинецької школи, а завдяки допомозі нардепа Владислава Голуба було відремонтовано східці на вході. І школа наче помолодшала, - говорить сіль-ський голова.

- Іноді мені й самій буває соромно знову й знову звертатися до Василя Івановича за допомогою, однак роблю це заради того, аби село розвивалося, аби в ньому залишалися молоді люди, створювалися нові родини, народжувалися діти. Наразі наша велика литвинецька родина виховує понад 60 дошкільнят. Тож і дитсадок, і школа в нашому селі мають перспективу. Відповідно й ми, сільська влада, маємо підтримувати й розвивати ці заклади. Нинішній склад Литвинецької сільради - люди молоді, які виховують власних дітей і мають бажання працювати для села. Добре, що ми завжди знаходимо розуміння із Василем Тертичним - нашим односельцем, фермером, людиною, якій ми довірили представляти наші інтереси на рівні району.

- Василь Іванович Тертичний - людина, яка дуже багато робить для нашого села, - розповідає вчителька Литвинецької школи Людмила Глушко. - Він допоміг відремонтувати центральний вхід до школи, забезпечив наш спортзал необхідним інвентарем - м'ячами, скакалками. В теплу пору року він допомагає нам доглядати за шкільним подвір'ям - купує пальне для мотокоси. Та й в інших питаннях не відмовляє. Торік на свято Миколи Василь Іванович придбав подарунки для школярів, які їм вручив наш священик отець Володимир. Для сільського клубу на День села Василь Тертичний подарував сучасного телевізора, завдяки якому молодь і діти мають змогу поспівати в караоке, подивитися цікавий фільм, просто відпочити. Та й нашим бабцям Василь Іванович ніколи не відмовляє: коли потрібна вантажна машина - до Василя Тертичного, город виорати чи з якого іншого питання - знову до нього.

За словами сільського голови, пайовики ніколи не нарікали на Василя Тертичного. Навпаки, більшість з них вдячна йому, бо взявся обробляти землі, які до нього не хотів орендувати ніхто - паї поступово заростали бур'янами й чагарниками.

ФГ "Тертичного" уклало із Литвинецькою сільрадою соці-альну угоду, однак допомога, що її надає фермер, завжди перевищує суму, що фігурує в офіційних документах.

- Сільській раді не вистачає коштів, а от робіт - хоч від-бавляй. Тільки закінчиш із однією справою - пора починати іншу, - розповідає Ганна Погрібна. - Тому, коли в селі є така людина, як наш фермер Василь Тертичний - то велика вдача для сільського голови.

Перебуваючи в Литвинці, ми не могли пройти повз подвір'я однієї з найстарших жительок села - Ольги Трохимівни Грибко. Обійстя 91-річної жінки, яка вже більше 10 років живе сама, може слугувати прикладом для багатьох інших литвинчан. Бабуся сама до-глядає за подвір'ям, садить квіти, прибирає, слідкує за чистотою не тільки в дворі, а й за своїм парканом.

Ольга Трохимівна народилася і весь вік прожила в Литвин-ці. Трудовий шлях цієї жінки розпочався, коли їй було 15 років. Під час війни вона копала окопи, допомагала нашим солдатам. Потім вийшла заміж, мала міцну родину. Для повного щастя подружжю Грибків не вистачало лише власних дітей. Близько 40 років Ольга Трохимівна віддала роботі в колгоспі - працювала в ланці, сапала буряки. Ще декілька років перед виходом на пенсію трудилася технічним працівником у сільраді. На пенсії Ольга Трохимівна продовжує вести нехитре домашнє господарство, дружить із сусідкою Галиною й любить читати - багато років виписує газети "Сільські вісті" й "Дніпрова Зірка". Привітна й усміхнена баба Оля, як її називають у Литвинці, старанно дбає, аби світ навколо неї завдяки її невтомним роботящим рукам ставав кращим.

Повертаємось із Литвинця дорогою, на яку цього року було покладено новий асфальт. Ганна Погрібна згадує, як радів тоді новому шляху один із литвинецьких хлопчаків - по такій дорозі і на велосипеді, і на роликах можна покататися.

- У такі моменти розумієш, якою важливою для людей є наша робота, - говорить Ганна Погрібна. - Радію, що можу стати в пригоді односельцям, і сподіваюся, що разом із такими людьми, як Василь Тертичний, зроблю для рідного Литвинця ще багато добрих справ.

Підготувала Марія ГЛАМАЗДІНА 

(село Литвинець)