ПІДТРИМКА ПІДПРИЄМНИЦТВА >>>>>

Більше 50 різноманітних бізнес-проектів були подані на розгляд журі конкурсу мікрогрантів "Село: кроки до розвитку". Проект стартував ще навесні цього року за підтримки ПАТ "Миронівський хлібопродукт", що його представляє на Черкащині ТОВ "НВФ "Урожай". Цими днями експертна комісія збиралася, щоб заслухати авторів проектів і визначитися з майбутніми переможцями конкурсу. Нагадаємо, конкурс передбачає фінансову підтримку для 24 проектів із шести районів Черкаської області вартістю 40 000 гривень кожен.

Один із цікавих проектів, спрямованих на розвиток і вдосконалення туристичної інфраструктури, під назвою "Країна Мамонтландія" представила Ніна Пустовойт із села Межиріч Канівського району. Проект існує не тільки в теорії, а й успішно розвивається вже кілька років поспіль на території села Межиріч, де ще у 1965 році було знайдено рештки стоянки древніх мисливців на мамонтів. Вік знахідки, на думку вчених, сягає 15-20 тисяч років. На стоянці знайдено чотири споруди з кісток мамонтів: різні за формою, розмірами, архітектурою.

Унікальність знахідки ще й у тому, що межиріцькі забудування - єдині у світі, вони не мають аналогів на жодному континенті. Залишки однієї із стоянок до цього часу зберігаються на території села. Зараз тут в ігровій формі, розробивши кількагодинну програму-квест, проводять екскурсії для школярів і навіть влаштовують "полювання на мамонта", організовують цікаві майстер-класи, на яких вчать працювати з глиною, готувати смачне печиво у формі мамонта. Також гості проходять захоплюючі випробування, під час яких із підручних матеріалів будують тимчасове житло, та смакують смачною мисливською кашею.

Але засновники проекту, прогнозуючи майбутній успіх, йдуть далі.

- Нам потрібно 55 тисяч гривень, аби втілити в життя задумане, - стверджує Ніна Олексіївна. - Хочемо встановити металеві сходи на місці розкопок Межиріцької стоянки мисливців на мамонтів, збудувати дерев'яну альтанку та виготовити барельєф мамонта в натуральну величину. Матиме наш проект і соціальне спрямування, адже з розширенням проекту будуть створені нові робочі місця. Також плануємо щомісяця приймати групу туристів з числа пільгових категорій - людей з обмеженими можливостями та з числа соціально незахищених верств населення, воїнів АТО та їхніх дітей за пільговими цінами.

Не менш цікавий проект з розведення раків представила Валентина Чупилка з села Горобіївка Канівського району. Взагалі, для того, щоб розпочати справу, потрібно не менше 130 тисяч гривень, але учасниця конкурсу стверджує, що додасть власні кошти задля успішного започаткування й розвитку проекту. Проект насправді дороговартісний, бо передбачає облаштування вирви, де житимуть раки. Необхідне й обладнання - аератори, термометри, солеміри тощо. Ну і, звичайно, слід закупити раків і корм для них.

- Розведення раків не вимагає якоїсь надзвичайно пильної уваги і належить до бізнес-ідей з мінімальними трудозатратами, - впевнена Валентина Микола-ївна, - вкладення стартового капіталу носить разовий характер, надалі ракова ферма буде функціонувати практично без додаткових фінансових ресурсів завдяки оборотним коштам. Хоча є в такого виробництва й недолі-ки: це, насамперед, сезонність і тривалий період "старту".

На запитання представників МХП, мовляв, де автори проекту планують в подальшому реалізовувати раків, Валентина Миколаївна відповіла, що має намір збувати їх у місцеві заклади громадського харчування, лазні, спеціалізовані рибні магазини та через інтернет-мережу.

Вирощувати гриби вішанки у власному обійсті планує житель села Синявка Канівського району Олег Скрипка. Він стверджує, що приміщення, необхідні для вирощування, в нього вже є, а кошти проекту планує спрямувати на придбання обладнання. Всього ж для реалізації проекту потрібні кошти в сумі 51 тисяча гривень, тож автор проекту планує додати власні заощадження. Готову продукцію збирається реалізовувати в селі, возити на базар у Канів та в сусідню Миронів-ку. Каже, що великої конкуренції у своєму районі не має, а отже сподівається на успішний розвиток справи.

Різноманітні види меду та настоянки на продуктах бджіль-ництва презентував членам журі житель села Озерище Канівського району Олег Куць. Бджіль-ництво - то справа для душі, а на життя пан Олег заробляє під-приємництвом. Зараз хоче трохи змінити пріоритети та до своїх 30 вуликів докупити за кошти гранту ще 20, заразом і обладнання змінити на більш сучасне.

- Зараз це наша сімейна справа, - розповідає Олег Леонідович, - але, якщо вдасться виграти грант і отримати 40 тисяч, то планую займатися бджільництвом на профе-сійному рівні. Маю підтримку громади, допомагатиму медом місцевому будинку престарілих, а віск йтиме на свічки для нашої церкви.

- Всі представлені на розгляд журі проекти досить цікаві, - підбила підсумок директор департаменту із зв'язків з громадськістю та корпоративної соціальної відповідальності ПАТ "Миронівський хлібопродукт" Альона Кузьменко. - Ми намагаємося максимально об'єктивно оцінювати кожну ініціативу незалежно від того, чи це розвиток вже налаштованого бізнесу, чи стартап. Особливо приємно, що на оголошений нами конкурс відгукнулась сільська молодь, а це значить, що вона ініціативна та небайдужа до життя свого села.

За словами директора ТОВ "НВФ "Урожай" Олега Васецького, конкурс проектів "Село: кроки до розвитку" - це насамперед важлива сходинка в поліпшенні економічної ситуації на селі, бо в його основі - створення нових робочих місць, що надто важливо для розвитку села сьогодні. Крім цього, проект передбачає формування в громадах осередку активних, ініціативних людей, здатних будувати нові відносини.

- Такі відносини, які базуються не на патерналізмі, тобто, не на опікунському ставленні держави до своїх громадян (на оманливому нині уявленні про те, що держава зобов'язана, скажімо, відремонтувати дах у сільсь-кому Будинку культури чи обладнати дитячий майданчик на кутку), а на їхній власній ініціативі. Якраз час усвідомити кожному, що держава - це і є кожен із нас особисто. І від того, наскільки кожен готовий змінювати власну свідомість і починати будувати державу з себе, залежить розвиток нас як громадянського суспільства. І ті люди, котрі сьогодні подали заявки на наш конкурс, - не просто підприємці. Це архітектори майбутнього сільських громад. Такого майбутнього, де є робота, розвинена інфраструктура, звідки не виїжджає молодь у пошуках заробітку, де громада са-ма формує свою стратегію розвитку, - наголошує Олег Васецький.

Імена переможців проектів стануть відомі вже згодом.

Підготувала Наталя КОЗАЧЕНКО