АКТУАЛЬНО >>>>>

Завдяки «Урожаю» та «Миронівській птахофабриці» у Канівському районі на 90% вирішено проблеми забезпечення селян питною водою

Близько півтора мільйона гривень використали нещодавно в Канівському районі на вирішення проблем забезпечення сільських жителів якісною питною водою. В рамках спеціальної програми ці кошти поза соціальними угодами виділило ПАТ "Миронівський хлібопродукт" за ініціативи директора ТОВ "НВФ "Урожай" Олега Васецького та колишнього директора ПрАТ "Миронівська птахофабрика" Сергія Міщенка.

У рамках реалізації цієї програми у найбільш проблемних населених пунктах Канівського району протягом 2016-2017 років були відремонтовані водогони, побудовані нові або капітально відремонтовані старі свердловини, а також встановлено нові водонапірні вежі. Причому, робили це спільними зусиллями: місцева влада, громада та підприємці. Такий підхід до вирішення проблеми влада району називає взірцевим прикладом співпраці громади, влади та соціально відповідального бізнесу.

Так, голова Канівської райдержадміністрації Дмитро Шелест, під час прес-туру журналістів населеними пунктами Канівського району розповів, що разом із місцевими громадами влада району визначила пріоритетні проблеми та шляхи їх вирішення. Водозабезпечення - перша з них.

- Проблема не нова. Її обговорення тривало декілька років. З цього приводу було безліч різних звернень. Зокрема, люди зверталися і до обласної ради, і до центральних органів влади. У той же час, на місцях тривали обговорення, проводилися круглі столи. Думали, яким чином зробити, з кого почати. Завдяки "Урожаю" та "Миронівській птахофабриці" ми знайшли шляхи вирішення проблеми забезпечення людей питною водою. В декількох селах району завершено ремонти водогонів, пробурені нові свердловини, встановлені нові водонапірні вежі. Це - взірцевий приклад співпраці влади, громади та бізнесу, - заявив Дмитро Шелест.

Село Яблунів виявилося одним із тих, де протягом року спільними зусиллями було вирішено проблему забезпечення місцевих жителів якісною питною водою. Яблунівський сільський голова Віктор Огороднік каже, що в селі рівень води став падати ще років з двадцять тому, коли птахофабрики ще не було. Зокрема, ще до її появи в селі пересохли два ставки й значно впав рі-вень води у криницях.

Утім, причини зниження рівня води для селян менш важливі, ніж пошук шляхів їх подолання.

- Проблема забезпечення питною водою тривалий час була найгострішою для нашого села. Найближча вода в колодязях на глибині 40-50 метрів. У зв'язку із зміною клімату вони повисихали. Проблема постала настільки гостро, що люди просто не знали, що робити. Свердловини і водонапірна вежа були збудовані ще за Радянського Союзу. Їм до 50 років, й вони стали непридатними. Одна з веж перебувала в аварійному стані - похилилася й могла впасти на сусідній будинок, - розповів Віктор Огороднік.

За його словами, сільська рада не могла впоратися своїми силами з цією проблемою, тож сільський голова звернувся до керівництва "Урожаю", що є орендарем земельних ділянок місцевих жителів, а також до "Миронівської птахофабрики", що має на території села власні потужності.

- Це питання було вирішено буквально протягом кількох місяців. Інвес-тор виділив майже 300 тисяч гривень на будівництво відразу двох водонапір-них веж, а також на реконструкцію однієї старої й будівництво нової артезіанської свердловини. Минулої осені в експлуатацію ввели водонапірну вежу на вулиці Садовій. А півтора місяця тому пробили нову артезіанську сверд-ловину й встановили нову водонапірну вежу із автоматичним регулюванням. У результаті проблему водопостачання в селі Яблунів вирішено на багато років наперед, за що я, як сільський голова, і громада села вдячні "Урожаю" та "Миронівській птахофабриці", - прокоментував Віктор Огороднік.

Депутат обласної ради, дирек-тор філії "Урожаю" АФ "Заповіт Шевченка" Володимир Братаніч каже, що завдяки додатковим коштам вдалося на 90% вирішити проблему забезпечення водою донедавна проблемних населених пунктів Канівського району.

- Загалом на цю програму ми витратили близько півтора мільйона гривень. Гроші були виділені на вирішення проблем сіл Бобриця, Тростянець, Грищинці, Литвинець, Яблунів, а також Мартинівка, Дарівка. Причому, ми надавали допомогу не лише на будівництво свердловин, а й на ремонти водогонів, а також закупівлю водонапірних веж, - заявив Володимир Братаніч.

Утім, за його словами, на цьому співпраця з громадами не припиняється.

- Зараз у мене лежить звернення жителів села Литвинець, які просять допомоги в будівництві ще однієї свердловини. Виявилося, що нової свердловини їм недостатньо для того, аби забезпечити всі потреби жителів населеного пункту. Люди готові брати дольову участь у будівництві другої свердловини. Ми ще розглядаємо звернення, але думаю, що підемо назустріч громаді села, - заявив Володимир Братаніч.

Тростянецький сільський голова Олександр Сосюра каже, що торік у селі була критична ситуація, вирішити яку вдалося лише завдяки "Урожаю" та "Миронівській птахофабриці".

- Криниць у селі дуже мало, тож близько 90 відсотків людей користуються центральним водогоном. Стара свердловина була 1967 року. Вона давно відслужила свій ресурс. Її замулило, прогнили обсадні труби й люди майже півроку сиділи без води. Що це значить, можна уявити, якщо взяти до уваги, що до найближчої криниці, наприклад, від вулиці Колгоспна - півтора кілометра. Тут взагалі ніде було набрати води. Нині ж свердловина, яку свого часу відновили завдяки клопотанню директора Тростянецької філії "Урожаю" Віталія Корнієнка, забезпечує 4 вулиці, а це майже 70% населення. Крім того, завдяки спонсорській допомозі ми встановили нову водонапірну вежу. Робили все на умовах співфінансування. Так, сільська рада виділила 10 тисяч гривень, стільки ж зібрали жителі села. Решта - спонсорська допомога.

Грищинецький сільський голова Людмила Письмак розповідає, що проблема водозабезпечення була актуальною не лише для Грищинецької сільради, а для навколишніх сіл. За її словами, основна причина була в тому, що знизився рівень води.

- Нам зробили набагато глибшу свердловину, встановили нові обсадні труби, під'єднали насос. Тож тепер наше село забезпечене водою, і її достатньо. Наприклад, з початку літа, коли стояла посуха, лю-ди поливали, напевно, все, що тільки можна, й води вистачало.

Людмила Письмак зізнається, що через перспективу ремонту свердловини свого часу в селі виникли суперечки, яку саме свердловину ремонтувати.

- Обурювалися споживачі ниж-нього водогону. Але попри все, на сесії вирішили зробити верхню, бо вона забезпечує водою школу, ФАП і дитячий садок. Подавати воду знизу ми не змогли б, а звідси, в разі поломки, ми завжди можемо під'єднатися до іншої мережі й дати воду споживачам нижнього водогону, - розповіла Людмила Письмак.

За інформацією газети "Вечірні Черкаси"