КАНІКУЛИ >>>>>

Три місяці літніх канікул, безліч вільного часу, сонячна погода, тепла вода й добрі друзі - без усього цього дитинство не було б найщасливішою порою. Завдання батьків - організувати вільний час своїх дітей так, аби літо минуло з найбільшою користю для їхнього здоров'я й принесло незабутні враження. Щоб допомогти дорослим виконати це непросте завдання, двоє канівців організували на березі Дніпра спортивно-патріотичний табір для дітей і підлітків "Сонце над Дніпром".

Два роки тому компанія гамірливих дітлахів у козацькому таборі допомогла воїну АТО Антону Моргункову призвичаїтися до мирного канівського життя після повернення з фронту. Чоловік пішов добровольцем до війська у липні 2014 року, служив у 79-й бригаді, захищав Донецький аеропорт, пройшов крізь пекло Іловайського котла. Влітку 2015-го, після повернення із служби, Антон вирішив присвятити вільний час дітям, і не тільки своїм (у нього 7-річний син і 5-річна донька), а й іншим, аби виховувати з них справжніх патріотів. У козацькому таборі Антон зустрів однодумця - канів-ця Андрія Ніколенка. Андрій має професійну освіту викладача фізкультури й тренера з волейболу. Разом вони вирішили організувати спортивно-патріотичний табір на березі Дніпра. Для цього зареєстрували громадську організацію "Сонце над Дніпром", за власні кошти придбали необхідне - намети, альпіністське та інше спорядження, розробили програму роботи табору й самотужки підготували місце для таборування.

1 червня цього року табір "Сонце над Дніпром" зустрів своїх перших вихованців. У перший заїзд до табору прибуло семеро дітей - п'ятеро хлопців і дві дівчини. Окрім канівських дітлахів табір прийняв 15-річного киянина Андрія і двох смілян - 8-річного Валерія і 5-річного Руслана - синів загиблого воїна АТО Євгена Войцехівського із Сміли.

Діти разом із наставниками ночують у військових наметах на території табору. Прокидаються о восьмій ранку, снідають і збираються на шикування, під час якого над табором піднімають прапор. Опісля починаються заняття. Наставники навчають дітей правилам техніки безпеки, наданню першої медичної допомоги, орієнтуванню на місцевості. Крім цього, за період заїзду, що триває 12 днів, дітей навчають основам верхової їзди й альпінізму, веслуванню на байдарках, настільному тенісу, поводженню із зброєю, приладами нічного бачення і засобами особистого захисту. Окрім фізичної підготовки організатори табору приділяють увагу патріотичному розвитку й вихованню - дітям читають лекції з історії Української держави, розповідають про традиції наддніпрянського козацтва, обговорюють негативні наслідки паління, вживання алкоголю й наркотиків, переваги здорового способу життя.

- У програмі табору - похід на байдарках по Кривих озерах із переправою через Дніпро, - розповідає Андрій Ніколенко. - Під час походу діти закріплять знання і навички, здобуті під час занять у таборі. Також під час зміни вони на практиці навчатимуться малюванню, плетінню, гончарській справі, вивчатимуть українські народні пісні, озна-йомляться із різними видами єдиноборств, відвідають канів-ські музеї.

- Ми намагалися зробити програму перебування у таборі максимально насиченою, цікавою і корисною, аби всі знай-шли собі заняття до душі. Після табору кожна дитина знатиме безліч способів здорового відпочинку й уже навряд чи захоче провести канікули вдома за комп'ютером, - говорить Антон Моргунков.

До речі, користуватися планшетами, смартфонами й будь-якими іншими гаджетами в таборі заборонено. Мобільні телефони діти беруть до рук двічі на день - уранці й увечері, аби зв'язатися і поспілкуватися з батьками.

Щоб забезпечити дітей смачними й поживними стравами, організатори табору звернулися за допомогою до підприємця Надії Борисенко, котра спе-ціалізується на дитячому харчуванні. Накривають стіл у таборі чергові, а після сніданку, обіду та вечері кожен з вихованців самостійно миє за собою посуд.

Увечері діти й наставники збираються навколо вечірньої ватри. Обговорюють, як пройшов день, спілкуються між собою.

Дві п'ятнадцятирічні канівчанки Анастасія та Софія цього року закінчили перший курс Канівського коледжу культури і мистецтв. Вони розповіли, що серед усіх занять у таборі їм найбільше подобається стріляти з гвинтівки й навчатися основам альпінізму. 16-річний канівець Дмитро мріє в майбутньому стати десантником, тож спор-тивно-патріотичний табір - саме те, що йому потрібно під час канікул. Найменші вихованці - Валерій і Руслан, у яких війна на сході забрала батька, окрім іншого, отримують у таборі спілкування із чоловіками, яке так необхідно осиротілим хлопчакам.

- Через тиждень ми з братом поїдемо відпочивати в Карпати, а коли повернемось, хочемо знову до табору, - розповідає Валера Войцехівський. - Нам тут дуже подобається.

- Дякуємо людям, які допомогли нам усе організувати, - говорить Андрій Ніколенко. - Це канівський підприємець Руслан Болсунов, канівці Михайло Чичикало та Юрій Середа, а також керівник ТОВ "Ергопак" Сергій Бровченко, який надав нам безкоштовно продукцію заводу.

На вихідних провести вільний час у таборі приходять канівські хлопці й дівчата різного віку - тут панує атмосфера дружби, взаємоповаги і корисного відпочинку, долучитися до якої прагне чимала кількість підлітків.

Підготувала Марія ГЛАМАЗДІНА