ПОЗИЦІЯ >>>>>

Торгівельна блокада окупованих територій та ліквідація редутів блокадників силами правоохоронних органів України створили досить неоднозначну ситуацію в українському суспільстві. Сьогодні важко сказати, чим все це закінчиться, але беззаперечними залишаються декілька фактів.

ФАКТ ПЕРШИЙ. Влада сама винна в тому, що сталося. Прихильність політиці подвійних стандартів рано чи пізно, але завжди грає злий жарт із тими, хто обирає таку політику. Не можна розповідати про ворога, про необхідність усім українцям мобілізуватися та ставати на захист держави від російського агресора та одночасно вести торгівлю з цим самим ворогом і агресором. Чи можемо ми уявити, що під час Другої світової війни Радянський Союз торгував би вугіллям з гітлерівською Німеччиною? Звісно, ні.

ФАКТ ДРУГИЙ. Ні для кого не секрет, що в умовах сьогод-нішньої України будь-яка торгів-ля, в якій задіяні державні під-приємства, так чи інакше несе в собі корупційну складову. Тим паче, коли ця торгівля ведеться з окупованими територіями. Хто залишається у вигоді? Відповідь очевидна і вона ніяк не стосується ані держави, ані українського народу. Тому теза про те, що саме чиновники при владі наживаються на торгівлі з окупантами та сепаратистами, має право на життя.

ФАКТ ТРЕТІЙ. За майже три роки російської агресії українська влада так і не спромоглася ухвалити адекватні та ефективні закони, які б унеможливили сьогоднішнє протистояння. Всім зрозуміло, що необхідність закону "Про тимчасово окуповані території України" очевидна, але маємо те, що маємо. Увесь цей час ми чуємо про демократію, правову державу, а в реальності отримуємо корумповану пострадянську модель, в якій посилюються елементи анархії. Внутрішні чвари, які наразі зростають в українському суспіль-стві, - це наслідок безвідповідальної політики, яку ми усі спостерігаємо вже три роки.

Рішення РНБО від 15.03. 2017 р. про припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення є правильним, проте досить запізнілим. В умовах іноземної агресії та внутрішньої кризи влада повинна діяти на випередження і працювати на результат, а не затягувати ситуацію до рівня силового проти-стояння, як це сталося з розгоном редутів.

ЧЕТВЕРТИЙ ФАКТ стосується вже не влади. На блокаді, на війні з Росією, загалом на всій ситуації, яка склалася в Україні, сьогодні намагаються робити свій політичний рейтинг партії та рухи, тим самим додатково розхитуючи і так дуже не просту ситуацію.

Що робити усім нам у ситуації, що склалася?

Перш за все, відкинути емоції та дослухатися голосу розуму. Задамо собі одне просте питання. Кому вигідні внутрішні чвари в Україні? Відповідь тут однозначна: тільки нашим ворогам.

Другий момент стосується політиків. Ані у влади, ані в опозиції немає єдності та дієвих рішень, які б сприяли вирішенню існуючої ситуації. Тому, можливо, саме зараз варто запитати громадян України, яким вони бачать майбутнє нашої держави. Яке ставлення українців до долі окупованих територій, у тому числі, і до торгівлі з ОРДЛО. Я маю на увазі всеукраїнський референдум з цих питань.

На основі цих питань Верховна Рада могла б в короткі терміни розробити відповідні законопроекти та прийняти їх, аби повернути ситуацію в правове поле. Якщо ж наші політики не забажають цього зробити, то навряд чи вони затримаються в українській політиці надовго. Не той зараз момент і не ті в нас уже люди, аби вкотре купитися на чергові обіцянки популістів і корупціонерів.

Олег ВАСЕЦЬКИЙ, директор ТОВ "НВФ "Урожай"