ФЛАГМАНИ ВИРОБНИЦТВА >>>>>

ПрАТ «Миронівська птахофабрика» —

один із основних підрозділів ПАТ «Миронівський хлібопродукт»

Повна назва: Приватне Акціонерне Товариство «Миронівська птахофабрика».

Напрямок діяльності: розведення птиці, виробництво м’яса свійської птиці, м’ясних продуктів.

Локація: Канівський район (м.Канів, села Ліпляве, Копіювате, Козарівка, Синявка, Степанці).

Початок роботи в Канівському районі: 28 липня 2006 року (запуск виробництва).

Кількість працюючих: понад 3000 осіб.

Виробничі потужності: інкубатор (175 000 000 шт. яєць на рік); підрозділ вирощування (24 виробничі дільниці по 16 пташників кожна, де одноразо-во утримується близько 16 млн. голів курей одночасно); переробний комплекс (220 тис. тонн курячого м'яса за рік).

Президент ПрАТ «Миронівська птахофабрика» - голова правління: Максим Писарєв.

ПАТ "Миронівський хлібопродукт" (МХП), до складу якого входить ПрАТ «Миронівська птахофабрика» (МПФ), - український виробник і переробник курчат-бройлерів №1, займає 50% вітчизняного ринку курячого м'яса. Миронівська птахофабрика являє собою підприємство замкнутого циклу: від продукування добового молодняка до виробництва м'яса курчат-бройлерів. До складу фабрики входять: інкубаторно-птахівнича станція, комплекси з вирощування курчат-бройлерів (24 виробничі дільниці з вирощування курчат-бройлерів), комплекс із переробки курчат-бройлерів, транспортна й сервісна служби та очисні споруди.

  Доставка птахів на переробку здійснюється транспортом підприємства. Кожної доби на комплекс у с. Степанці надходить 400 тис. голів птиці, яка тут же переробляється та відправляється по всій Україні та далеко за її межі.

  ПАТ «Миронівський хлібопродукт» контролює дистрибуцію продукції завдяки власному автопарку вантажівок-рефрижераторів.

  Із птахофабрик компанії вироблену продукцію розподіляють по 24-х власних логістичних центрах, звідки вона потрапляє до франчайзингових точок, яких понад 2600. Звідти вона доставляється до супермаркетів та магазинів.

  Робота на Миронівській птахофабриці кипить цілодобово. Підприємство оснащене супер-сучасним обладнанням світових виробників.

  Переробний комплекс має дві незалежні виробничі лінії забою, розділення, охолодження, сортування тушок, виробничою потужністю 11000 голів курей на годину кожна.

  Завдяки новітнім технологіям, високому професіоналізму працівників, злагодженій і дружній роботі колективу Миронівській птахофабриці вдається досягати найвищих результатів у галузі.

  Так, за рік підприємство відправляє споживачам близько 220 тисяч тон курячого м'яса.

  Крім того, МПФ є одним із найбільших платників податків у регіоні.

  Тільки за минулий рік до бюджетів усіх рівнів підприємство сплатило 61,6 млн. грн., за шість місяців цього року -  42,1 млн. грн.

Все починається з яйця. Точніше - із 175 мільйонів яєць

  Інкубаторно-птахівнича станція - перший етап виробничого процесу птахофабрики, на якому відбувається закладання та інкубація яєць, а також виведення курчат.

  - Інкубатор нашої фабрики, - говорить начальник інкубаторно-птахівничої станції Василь Чеберяк, - є найбільшим інкубатором у Європі! У нас встановлене сучасне технологічне обладнання голандської компанії "Pas Reform" - 102 інкубаційні шафи та 111 вивідних шаф, що дає нам можливість закладати до інкубаторів по 420-430 тис. яєць на день, а відтак 2,5 млн. штук на тиждень і, відповідно, близько 175 млн. яєць на рік.    

  - Всього на нашій станції працюють 138 ociб, - говорить Василь Чеберяк. - Із них шестеро - інженерно-технічні працівники. Необхідний санітарний стан на станції підтримують 18 дезінфекторів. Середня зарплата по нашій станції становить 3-3,5 тисячі гривень. Люди виконують свої обов'язки чітко і високопрофесійно, цінують роботу в такій високоповажній компанії як ПрАТ "Миронівська птахофабрика".

  Все починається з яйця. Яйця ми отримуємо з Старинської птахофабрики, що входить до холдингу "Миронівський хлібопродукт", якому підпорядковані й ми. На фабриці так зване "батьківське поголів'я" курей спеціально виведеної високо-продуктивної породи курей «Совв-500» (яка вирізняється з-поміж інших великим розміром, швидким ростом та набором живої ваги, а також міцним імунітетом до хвороб) продукує яйця, загальна кількість яких, як ми вже сказали, 2,5 мiльйoнa штук на тиждень.

  Після отримання яєць починається процес інкубації.

  Перш за все, яйця потрапляють до цеху сортування, де на трьох робочих лініях за допомогою напівавтоматичної вакуумної системи вони перекладаються з гофроупаковок до спеціальних великих лотків. У цих лотках за допомогою світла яйця проходять так зване олоскопування, тобто яйця перевіряються на брак і мік-ротріщини. За одну робочу зміну (8 годин) зала сортування перевіряє 500 тисяч яєць. Далі лотки з яйцями складаються у спеціальні візки i відправляються на обробку для дезінфекції. Потім яйця закладаються в інкубаторні машини, де при особливому температурному режимі знаходяться 18 діб.

  Інкубатор повністю автоматизований, за процесом слідкує комп'ютерний контролер, куди автоматично надходять дані з ycix установок. Після інкубатора яйця потрапляють до так званої "суміжної зони", де спеціальна установка шляхом ультразвукового дослідження відсортовує незапліднені яйця, а запліднені перекладає з інкубаторних лотків у вивідні корзини та відправляє до вивідної зали. Після завершення процесу вci інкубатори та обладнання миються, дезінфікуються.

  - У вивідному залі курчата виводяться i потрапляють до зали сортування i вибірки, - продовжує свою розповідь Василь Чеберяк. - На етапі сортування курчата вакцинуються для зміцнення імунітету i сортуються в ящики по 100 штук та відправляються до відділу відстою і сушки, де під спеціальними лампами обсихають та гріються, а також заспокоюються під дією синього світла i відпочивають перед переходом до наступного етапу.

  Загалом курчата перебувають в iнкyбaтopi всього одну годину від моменту виводу до моменту відправлення їх до виробничих дільниць на вирощування. Після вакцинації курчат у спеціальних візках завантажують до машини, обладнаної автоматичним регулюванням внутрішнього мікроклімату. В одну таку машину вмі-щується від 45 до 50 тисяч курчат. Після повного завантаження автомобіль герметично зачиняється, щоб не допустити потрапляння з повітрям мікробів, опечатується і протягом відповідного часу доставляється до виробничих дільниць.

  Головний ветеринарний лікар Миронівської птахофабрики Микола Фурсов розповідає:

  - На нас покладено високі вимоги й відповідальність, оскільки саме на інкубаторній станції на початковому eтапі свого розвитку курчата дуже вразливі. Тому ми з великим піклуванням ставимося до своєї роботи. В підпорядкуванні головного ветлікаря перебувають 60 працівників, які постійно вдосконалюють свої професійні навики.

  Сам М.Фурсов працює на МПФ уже три роки. Вищу освіту за спеціальністю "ветеринарна медицина" отримав у Кримському державному аграрному університеті. До приходу на МПФ працював на птахофабриці "Дружба народів", пі-сля чого йому запропонували посаду головного ветлікаря на МПФ.

  За високопрофесійну сумлінну працю М.Фурсов отримав у власне користування службову 3-кімнатну квартиру з

можливістю переведення її у приватну власність після відпрацювання на фабриці певного пepioдy. Дружина Миколи Фурсова - Олександра також працює на МПФ у бухгалтерії.

  На цьому підприємстві успішно реалізується програма соціальної підтримки та розвитку "Молодий спеціаліст". Вона надає можливість випускникам шкіл вступити на навчання до вишів та гарантує подальше працевлаштування на ПрАТ "Миронівська птахофабрика".

Так, наприклад, випускниця Житомирського агроекологічного університету Оксана Вітрик тепер працює провідним лікарем ветеринарної медицини інкубаторно-птахівничої станції.

Від пухнастого «клубочка» вагою 40 грамів - до дорослої курки вагою 2,5 кілограма

  Підрозділ із вирощування курчат-бройлерів включає в себе чотири комплекси, що носять

назви сіл Канівського району, поблизу яких вони розташовані, а саме: "Ліпляве" - дільниці вирощування з 1-ї по 7-у (головний зоотехнік комплексу Василь Засуха), "Копіювате" - дільниці вирощування з 8-ї по 14-у (головний зоотехнік комплексу Наталія Бахчеван), "Синявка" - дільниці вирощування з 19-ї по 24-у, та "Козарівка" - дільниці вирощування з 15-ї по 18-у (головний зоотехнік Анатолій Коваль).

  У сумі на чотирьох комплексах вирощування знаходяться 24 виробничих дільниці (бригади) з вирощування курчат, кожна з яких має по 16 пташників. Усі виробничі дільниці можуть приймати для вирощування одночасно 800 000 голів добового молодняка курчат. Для утримання птиці на всіх пташниках встановлено сучасне обладнання компаній "VDL" (Голандія) та "Big Dutchman" (Німеччина).

  - На кожній нашій виробничій дільниці розташовано 16 пташників, по 50 тис. курчат у кожному, - розповідає начальник виробничої дільниці Людмила Кліванська. - По прибутті курчат із інкубатора спеціальна бригада здійснює посадку курчат до пташників. На цьому етапі кожен із пухнастих "клубочків" важить більше 40 грамів. Для посадки нових курчат пташник завчасно готують: миють, дезінфікують, білять зовні і всередині, а також укривають всю підлогу спеціальним екологічним настилом із лусок соняшникового насіння, що створює зручне та природне середовище для курчат і служить теплоізоляційним шаром.

  Також перед посадкою курчат до пташника вздовж автоматичної лінії напування на спеціальному папері насипають корм для того, щоб курчата відразу після їх посадки до пташника змогли поїсти і набратися сил, а також звикли до місця розташування лінії годування та напування.

  За технологією лінії годування та напування курчат у залежності від віку регулюються за відповідною висотою. Це робиться для того, щоб курчата могли постійно отримувати  необхідну для здоров'я і росту кількість корму та води, також це сприяє правильному формуванню скелета курчати. Джерельно чиста вода для напування курчат добувається із артезіанських свердловин, що знаходиться на території кожної виробничої дільниці.

  Корми для курчат виготовляються лише з сировини, вирощеної на власних полях, та обробляються на трьох власних комбікормових заводах холдингу "Миронівський хлібопродукт". Корми для курей розробляли кращі спеціалісти для того, щоб якомога оптимальніше збалансувати натуральні поживні речовини на основі кукурудзи, пшениці та набору вітамінів і мінералів. Для кожного вікового періоду під час вирощування курчат існує своя рецептура кормів.

  Після посадки курчат до виробничої дільниці доступ туди суворо заборонений (окрім працівників дільниці) - з метою забезпечення високого ступеню санітарного захисту. Вхід до виробничої дільниці відбувається тільки через спеціальне відділення, де працівник проходить знезараження та дезінфекцію. Заходи санітарно-епідеміологічної безпеки дуже високі, оскільки у разі потрапляння до пташника шкідливих речовин або інфекцій небезпека загрожуватиме поголів'ю у 800 тисяч курчат! Тому й комплекси розташовані на досить великій відстані один від одного для того, щоб максимально зменшити ризик перенесення і поширення інфекцій між ними.

  Кожна виробнича дільниця має автономне водопостачання, каналізування, електропостачання, обладнана окремим газопроводом, теплопостачанням за допомогою теплогенераторів. Все це дозволяє створювати належні умови для вирощування курчат у безперебійному режимі.

  Для того, щоб курчата відчували себе зручно і комфортно, в пташниках встановлено спеціальне обладнання, що за допомогою електроніки регулює і вимірює цілу низку специфічних параметрів, таких як температура та швидкість руху повітря в пташнику, показники розрідження повітря, вологість, освітлення, створюючи таким чином сприятливий мікроклімат усередині пташника.

  Головними параметрами, за якими характеризується кожна виробнича дільниця, є: конверсія (кількість корму затраченого на отримання кілограма м'яса), збереженість курчат, середньодобовий приріст ваги. За допомогою цих параметрів вираховується індекс вирощування, що є головним показником продуктивно-сті виробничих дільниць.

  - Кожну виробничу дільницю очолює начальник виробничої дільниці-бригадир, якому підпорядковані 11 штатних працівників: водій, електрик та дев'ять птахівників, - розповідає головний зоотехнік Ліплявського комплексу Василь Засуха, який працює у птахівничій галузі з 1985 року.

  Головними завданнями працівників є контроль за роботою обладнання (рівнем корму та води в лініях постачання, вентиляцією пташника тощо) та нагляд за станом курчат. Уся інформація з електронних приладів пташника надходить на комп'ютер до начальника дільниці.

  Одна з вимог до працівників птахофабрики: "Нам нічого не треба нести на фабрику, ми кожного працівника забезпечимо усім необхідним для роботи" (починаючи від миючих засобів особистої гігієни та спецодягу і закінчуючи комплексним харчуванням). Окрім того, раз на місяць усім працівникам видається по 6,5 кілограма курячого м'яса, на роботу і з роботи працівників довозять автобусами птахофабрики, а найсумлінніші і найстаранніші отримують премії за результатами роботи за рік. Крім того, кожні півроку по підрозділах підприємства визначаються кращі працівники, їх портрети заносяться на Дошку пошани, плюс вони отримують додаткову матеріальну винагороду.

  - За нормою, за сім днів курчата повинні набрати вагу вчетверо більшу, ніж була при посадці в пташник, - розповідає начальник виробничої дільниці №4 Ліплявського комплексу Надія Педько. - Кожна виробнича дільниця має ремонтно-механічне приміщення, що дозволяє вирішувати ряд нагальних технічних питань на місці, уникати простоїв.

  Віктор Кива, птахівник 4-ї Ліплявської бригади, родом із с.Гельмязів, на МПФ працює два роки (перед цим трудився на будівництві птахофабрики монтажником, має кілька технічних спеціальностей - токар, шліфувальник, водій):

  - Працювати на фабриці мені подобається. Маю стабільну роботу та зарплату, впевнений у завтрашньому дні.

  Іван Кіфяк, птахівник 4-ї Ліплявської бригади:

  - Працюю на МПФ уже чотири роки, прийшов відразу після закінчення школи. Робота влаштовує, та ще й недалеко від дому, дуже зручно.

  Говорить Сергій Нестеренко, вчорашній учитель історії і правознавства:

  - У мене є сім'я, яку годувати треба, от і вирішив спробувати попрацювати на МПФ. Птахофабрика дає добру можливість бажаючим пройти стажування та отримати стабільну роботу. Таким чином зробив і я: опанував професію птахівника, і ось уже працюю тут пів-року. Великий вплив на моє рішення справили хороші відгуки моєї дружини, яка працює птахівником на 7-й бригаді вже 1,5 року.

  Андрій Дятлов - начальник виробничої дільниці №13. Закінчив Херсонський аграрно-господарський університет, за спеціальністю спеціаліст-зоотехнік. Отримав роботу на МПФ завдяки програмі "Молодий спеціаліст". Свою трудову кар'єру розпочав на ДП "Перемога Нова", потім був запрошений на МПФ на посаду начальника виробничої дільниці. Вже тут отримав службову квартиру. Має трьох синів та дружину, яка зараз знаходиться в декретній відпустці.

Таким чином, за 42 дні, із пухнастих 40-грамових «клубочків» виростають повноцінні кури вагою близько 2,5 кілограма. Щодня з кожної виробничої дільниці, де настав відповідний вік птахів, "виходить" близько 400 тисяч голів. До речі, приблизно стільки ж у пташники дільниць і "заходить" - падіж курчат складає не більше 3%. Наступний етап фабрики: комплекс із переробки курчат-бройлерів.

Канівські курчата постачаються до 20 країн світу - від Росії, Китаю, Казахстану до Іраку, Джібуті, В’єтнаму та Анголи

  Найбільшою гордістю ПрАТ "Миронівська птахофабрика" є, звичайно, комплекс із переробки курчат-бройлерів (с.Степанці), де працюють близько 1700 осіб - більша частина всього персоналу фабрики, більше 50% працівників становлять жінки, середній вік працюючих - близько 40 років, середня місячна зарплата - більше 4 тис. грн.

  Масштаби вражають: за добу до переробного комплексу надходить 400 тисяч голів птиці, що становить понад 800 тонн м'яса. За день відправляється 70 машин готової продукції у понад 1000 торгових точок по всій Україні. Підприємство виготовляє 220 тис. тонн курятини за рік.

  Переробний комплекс, на якому встановлено обладнання провідних світових виробників: "Stork", "Meyn", "CFS"  (Нідерланди), "Marel" (Данія), "Poss" (Канада), сертифікований за міжнародними стандартами, що дає можливість, окрім внутрішнього ринку представляти Україну і на міжнародному ринку з продукцією найвищого гатунку.

  На сьогодні налагоджено поставки у 20 країн світу: Росію, Республіку Білорусь, Республіку Казахстан, Китай, Джібуті, Ліберію, Анголу, Узбекистан, Ірак, Іран, Лівію, Придністровську Молдавську Республіку, Ліван, Грузію, Киргизстан, Вірменію, Йорданію, В’єтнам, Азербайджан, Республіку Молдову. Перелік країн, куди імпортується продукція МПФ, постійно розширюється. Втім, основна частина продукції підприємства (90%) споживається на внутрішньому ринку в Україні.

  Як уже зазначалося, комплекс має дві виробничі лінії забою, розбирання, охолодження та сортування тушок, потужністю 11 000 голів птиці за годину кожна; дві лінії автоматичного розділення тушки на крило, грудинку, чверть, окорок, гомілку, виробничою потужністю 7 000 голів птиці за годину кожна, а також 8 конусних ліній із розділення грудинки на філе, шкіру, каркас.

  - Іноді трапляються вибагливі замовники з особливими вимогами до технологічного процесу виробництва м'яса, - розповідає начальник комплексу з переробки курчат-бройлерів Світлана Агейкіна.

  - Так, наприклад, у кількох іноземних замовників згідно з релігійними переконаннями були особливі вимоги щодо встановлення виробничих лі-ній відповідно до сторін світу (схід-захід), - говорить Світлана Агейкіна. - Проблем не виникло. Наші лінії та весь виробничий цикл розроблені спеціалістами таким чином, що можуть задовольнити навіть такі екзотичні вимоги.

  - Очевидно, що значна частина успіху будь-якої компанії залежить, зокрема, від людей, які в ній працюють, - продовжує Світлана Володимирівна. - Тому ми створюємо сприятливі умови для розвитку та вдосконалення професіоналізму наших співробітників. Спеціально розроблено соціальну програму, що допомагає кращим працівникам отримувати премії та бонуси за результатами роботи, стимулює до нових досягнень.

  - У цей досить непростий для країни період наша компанія, крім того, що дає можливість отримати багатьом людям роботу, - продовжує С.Агейкіна. - Також щорічно пропонує дітям наших працівників, які закінчили школу, отримати оплачувану нашим підприємством вищу освіту, а в подальшому гарантовано влаштуватися на роботу на МПФ в якості молодого спеціаліста. Це дасть молодій людині роботу, стабільну заробітну плату, можливість кар'єрного росту та матеріальних благ від МПФ - таких, як шанс отримати службову квартиру з подальшим переведенням її у приватну власність. Таким чином щороку на нашому під-приємстві отримують роботу 20-30 молодих спеціалістів.

  Найкращим прикладом втілення соціальних ініціатив на підприємстві є реальні досягнення працівників.

  Роман Хоха - родом із Богуслава. Закінчив Білоцерківський національний аграрний університет за спеціальністю інженер-технолог із переробки м'ясомолочної продукції. Отримав роботу за допомогою програми "Молодий спеціаліст". Був прийнятий на роботу без досвіду роботи і пройшов усе навчання в процесі стажування безпосередньо на підприємстві. Нині займає посаду начальника дільниці охолодження, сортування та різки, куди входять два цехи, та має в підпорядкуванні 226 осіб персоналу. На перших етапах роботи на підприємстві отримав службове житло в гуртожитку, а вже через півтора року роботи заселився в двокімнатну службову квартиру, по якій оплачує наразі лише комунальні послуги. На роботі познайомився із дівчиною Тетяною, яка нині є його дружиною.

  Володимир Сіденко - майстер сортувально-різальної дільниці. Закінчив Кіровоградський педагогічний інститут, за спеціальністю педагог. Пройшов шлях від простого оператора до майстра дільниці. Отримав службову квартиру в Каневі. Навчив справі близько 10 стажерів. На роботі познайомився з майбутньою дружиною Наталією, яка теж пройшла тут трудовий шлях, починаючи з 2007 року, - від вантажника, оператора, бригадира - до майстра.

  Катерина Худченко - провідний фахівець санітарного контролю, в підпорядкуванні у неї 54 співробітники. Пропрацювавши на підприємстві п'ять років, отримала квартиру у приватну власність за символічну ціну - одну тисячу гривень.

  Про гідні умови праці та цікаві кар'єрні перспективи говорить і те, що частина спеціалістів приїздить сюди працювати навіть із Києва.

  Так, наприклад, у минулому редактор одного зі столичних журналів Наталія Близнюк працює нині начальником харчоблоку переробного комплексу МПФ. Не жалкує, що змінила профіль роботи. Відзначає кращих місцевих кухарів зі Степанців - Любов Савченко та Оксану Федченко, - за їх "смачні" заслуги. Також вона відзначила кухаря Валентину Сосніцьку, яка радує відвідувачів смачними пиріжками.

  - На комплексі панує майже стерильна атмосфера - усі працівники щодня одягають свіжовипраний та дезінфікований спецодяг і гігієнічні пов'язки на органи дихання. Зокрема, білий одяг видається тим, хто працює на виробничих лі-ніях, а технічним спеціалістам - синій та зелений одяг. При вході до комплексу, а також при переході з однієї виробничої ділянки до іншої проходять дезінфекцію взуття та рук на спеціальних установках, окрім того обов'язково всі працівники переробного комплексу миють та дезінфікують руки кожні 2 години, - повідомила провідний фахівець санітарного контролю Катерина Худченко. - На комплексі постійно працює група фахівців Канівської державної ветеринарної служби у складі семи осіб.

  - Від моменту забою курей до моменту відправки готової продукції споживачеві проходить всього лише 8 годин, - говорить виконуючий обов'язки технолога комплексу Максим Мазур. Він закінчив Донецький торгівельний університет (факультет «харчування»).

  - Новачків іноді просто вражає високий технологічний рівень обладнання, що встановлене на нашому комплексі, - розповідає М.МАзур. - Наприклад, у нас працює так звана "Камера якості курей". За її допомогою кожна куряча тушка на конвеєрі фотографується та перевіряється спеціальною програмою на відповідність стандартові. Тобто, робиться два знімки курки зі спини та спереду й перевіряється комп'ютерною програмою на предмет переломів крил або інших частин, що може гарантувати найвищий ступінь якості продукції. Такий високий рівень контролю приваблює найбільших вітчизняних оптових та роздрібних реалізаторів. Таких, як, наприклад, мережа торгівельних центрів компанії «МЕТРО Кеш енд Кері Україна», котрі, в свою чергу, щоб переконатись у бездоганній якості наших продуктів, додатково направляють на фабрику незалежних міжнародних аудиторів.

- Такі перевірки є пості-йними і ми повністю готові до них, - говорить заступник президента ПрАТ "Миронівська птахофабрика" Петро Сокирко. - Наші працівники - професіонали своєї справи. На МПФ щорічно проводиться атестація працівників птахофабрики та раз на 3 роки - атестація усіх без винятку спеціалістів холдингу. Окрім того, на підприємстві працює внутрішня група аудиту, що займається навчанням працівників. Після такої серйозної підготовки ми щорічно успішно підтверджуємо сертифікацію нашого підприємства за міжнародними стандартами якості ISO, що регулярно проводиться незалежною швейцарською аудиторською компанією "SGS".

Будуємо дороги, допомагаємо школам, медичним установам, ветеранським організаціям

  - Одним із важливих аспектів діяльності нашої фабрики є інвестиції, - говорить заступник директора з виробничих питань Микола Коваль, - Так, за минулий рік було інвестовано в розвиток птахофабрики більше 62 млн.грн., а за сім місяців 2012 року - вже близько 33 млн.грн.

  Інвестиції в соціальну сферу активно вкладалися навіть на етапі будівництва об'єктів птахофабрики: капітальний ремонт відрізку дороги с.Степанці - с.Копіювате площею 36960 квадратних метрів; капітальний ремонт відрізку дороги від с.Козарівка в напрямку с.Бересняги - площею 7150 квадратних метрів; будівництво дороги від с.Козарівка до с.Степанці - площею 85800 квадратних метрів (для спрямування основних потоків автотранспорту в обхід сіл Синявка й Козарівка); капітальний ремонт відрізку дороги від околиці с.Ліпляве в напрямку сіл Озерище, Слобідка, Гладківщина - площею 35035 квадратних метрів; будівництво дороги від зупинки "Довжик" до повороту на с.Яблунів - площею 12000 квадратних метрів; будівництво дороги від комплексу з переробки курчат-бройлерів в напрямку зупинки "Довжик" - площею 19000 квадратних метрів (для спрямування основних потоків автотранспорту в обхід с.Степанці); від траси м.Канів - с.Софіївка за лісовим масивом у напрямку с.Ліпляве - площею 26445 квадратних метрів.

  Згодом було укладено соціальні угоди практично з усіма сільськими радами, де розміщені виробничі підрозділи птахофабрики. Фактично за 2007-2011 роки сільським радам було надано допомогу на загальну суму 699437 грн. Окрім того, грошова та матеріальна допомога надавалася навчальним закладам, медичним установам, благодійним організаціям, видавництвам, ветеранським організаціям, ліквідаторам ЧАЕС, державним установам, церквам, фізичним особам, постраждалим від повені, Червоному Хресту, профспілковим організаціям, будинку інвалідів, госпрозрахунковим підприємствам, що в цілому за 2007-2011 роки склало 1 307 341 грн. За сім місяців 2012 року на благодійність витрачено 262931 грн. Також щороку здійснюється обслуговування доріг Канівського району (очищення від снігу та ожеледиці), на що, наприклад, узимку 2010 року було витрачено 1107000 грн.

  До речі, у 2010-2011 роках підприємство отримало від Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики дипломи переможців у Всеукраїнському конкурсі якості продукції "100 кращих товарів України".

Служба технічної дирекції - це базис птахофабрики, без якого не обійтися

  Олексій Утєшев, технічний директор ПрАТ "Миронівська птахофабрика":

  - До нашої служби технічної дирекції входять вісім підрозділів: ремонтно-механічна служба забезпечує безперебійну роботу обладнання, а також поточні ремонти.

  Служба головного енергетика забезпечує енергоносіями інкубатор, зони вирощування, переробний комплекс та інші підрозділи МПФ, а також поточні ремонти і підтримку в робочому стані електрообладнання.

  Газова служба забезпечує постачання газом підприємства, веде облік та контроль використаних ресурсів, займається підтримкою газопроводів та теплогенераторів у технічно справному стані.

  Служба водопостачання і каналізування забезпечує безперебійну подачу води до підрозділів птахофабрики, контроль за технологічним станом водопостачання та каналізаційної мережі.

  Служба КВПіА (контрольно-вимірювальні прилади і автоматика) займається установкою та контролем технологічних параметрів вирощування поголів'я птиці.

  Сервісна служба займається ремонтними роботами та проводить ревізію технологічного обладнання в період сервісного розриву на виробничих ділянках вирощування птиці.

  Господарська служба підтримує усі господарські об'єкти в робочому стані, забезпечує належний санітарний режим на території комплексу, має на утриманні гуртожитки, житлові будинки та адмінспоруди МПФ.

  Інженерна служба займається питаннями вишукування резервів для зменшення енергозатрат на одиницю виготовленої продукції, а також працює над модернізацією виробничих ліній та процесу виробництва в цілому.

Екологія - понад усе

  Без очисних споруд сьогодні не обходиться жодне серйозне підприємство. Адже питання екології та чистоти дов-кілля перебувають на контролі не лише державних установ, а й різноманітних громадських організацій та об'єднань.

  ПрАТ "Миронівська птахофабрика" дбає про те, аби відходи виробництва були належним чином очищені та не завдавали шкоди навколишньому середовищу.

  - Потужність очисних споруд цеху з переробки курчат-бройлерів ПрАТ "Миронівська птахофабрика" складає 5300 кубічних метрів за добу, - розповідає начальник очисних споруд комплексу з переробки курчат-бройлерів Світлана Русакова.

  Очисна станція має свою виробничо-технологічну лабораторію, обладнану сучасними приладами, що цілодобово проводять аналіз води на всіх стадіях очистки. Контроль і аналіз води ведеться за такими параметрами: водневий показник, температурний режим, хімічне споживання кисню, біохімічне споживання кисню, завислі або суспендовані речовини, азотна група, фосфати, сульфати, хлориди тощо. Також ведеться постійний контроль поверхневої води в р.Росава, куди надходять очищені стоки. Крім внутрішнього суворого контролю стан очищеної води постійно контролює Кані-вська районна та Черкаська обласна санстанції.

  - Технологічний режим очищення води багатоступінчастий, - пояснює Світлана Русакова. - Саме завдяки такому складному процесу, пройшовши всі ступені очистки - від грубих домішок, від жиру та завислих речовин, біоочистки, фільтрування, знезараження, - ми можемо з повною відповідальністю говорити про те, що вода досягає рівня очищення в межах гранично допустимих показників для безпечного надходження в природні водоносні системи.

Швидка доставка - гарантія якості та свіжості продукції

Для того, щоб усі підрозділи ПрАТ "Миронівська птахофабрика" працювали чітко та злагоджено як єдина система, необхідним елементом є транспорт.

  Доставкою готової продукції до торгівельних точок займається Департамент маркетингу ПАТ «Миронівський хлібопродукт», який працює через свій підрозділ безпосередньо на переробному комплексі.

  Основою для виконання завдань маркетингу є колона фірмових автомобілів із логотипом торгової марки "Наша ряба", що довозять продукцію у логістичні центри компанії. Всі автомобілі-рефрижератори найвищого класу виробництва "Scania" та "Mercedes" - швидкі, потужні та надійні, обладнані внутрішніми охолоджувальними системами, що дозволяє швидко відправляти продукцію в найдальший пункт призначення в такому ж свіжому вигляді, ніби щойно з конвеєра.

  Щоденно готову продукцію від ПрАТ "Миронівська птахофабрика" по Україні та далеко за її межі доставляє більше 70-ти фірмових автомобілів. Зображений на бортах логотип "Наша ряба" та слоган "Піклуючись про курочку, ми піклуємось про вас", - знайомий кожному українцеві і став справжнім взірцем довіри та якості для підприємств «Миронівського хлібопродукту», куди входить і ПрАТ «Миронівська птахофабрика».

  - Головним завданням транспортної служби Миронів-ської птахофабрики, - каже заступник начальника транспортної служби Олександр Ярошевич, - є організація транспортного сполучення між окремими комплексами та розвантажувально-завантажувальні роботи безпосередньо на комплексах, перевезення птиці на всіх етапах виробничого процесу між дільницями вирощування та комплексами птахофабрики, а також доставка працівників на роботу і додому. Для реалізації поставлених завдань маємо потужний автопарк: 250 одиниць  транспорту та більше 350 працівників.

  Транспортна служба включає в себе п'ять підрозділів. Зокрема, це підрозділи, що займаються перевезеннями курчат із інкубатора до виробничих дільниць (так звані автомобілі-курчатовози); автомобілі-куровози доставляють вирощених птахів із виробничих дільниць до комплексу з переробки курчат-бройлерів; спец-автомобілі обслуговують виробничі дільниці та комплекс із переробки (транспорт для розвезення кормів на виробничих дільницях, мийні машини, машини для асенізаційних робіт, сміттєвози, самоскиди, посипальна, тракторна техніка для вичищання та навантажувально-розвантажувальних робіт); а також легковий і пасажирський транспорт, куди входять автобуси, що возять працівників на роботу, та автомобілі господарського призначення.

  Можливо, ці підрозділи транспортної служби не такі помітні як машини-рефрижератори підрозділу з доставки, але їх робота така ж важлива і необхідна для успіху всього підприємства.

Підготував Денис БРУСЛИНОВСЬКИЙ Фото автора

******************************************************************************

  Отже, знайомство читачів газети "Дніпрова Зірка" з найкрупнішим підпри-ємством Канівщини відбулося. Знайомство не швидкоплинне й поверхове, а детальне, серйозне, грунтовне. Воно потрібне було передусім з тієї причини, що практично в кожному селі, де виписують нашу газету, живуть і працівники Миронівської птахофабрики.

  Прочитавши статтю, вони, їхні рідні, близькі, односельці отримали можливість познайомитися зі структурою всього підприємства в цілому, зрозуміти його масштабність, важливість і роль в економіці нашої країни, зрештою, усвідомити гордість за те, що й вони, рядові трудівники, причетні до успіху цього потужного, відомого в цілому світі виробництва.

  Ми продовжимо цикл розповідей про колектив Миронівської птахофабрики. Невдовзі на сторінках «Дніпрової Зірки» ви прочитаєте інтерв'ю з президентом - головою правління ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Максимом Писарєвим, інші цікаві статті на цю тему.